Маленьке диво, дароване Богом, – миттєвість тихого щастя чутися саме таким, яким ти дійсно є – поза логікою. Безвічна душа навчить тебе все перетерпіти, і тіло, яке стогне й пручається, єднаються докупи, а не змагаються між собою; тоді владарюють не хіть і жага, а всепрощаюча любов.
З прощі
Якщо тобі до душі полювати чи рибалити, а не відстрілювати чи відловлювати, то маєш собі втіху, а не здобич.
Людина, яка любить, намагається нікому не чинити зла – ні ворогу, ні лісу, ні птаству.
Звичайно, чи не кожного з нас переймає брутальна захланна дрож, коли волосінь аж бринить від одчайного пручання добрячої рибини чи на очі раптом трапиться сім’я білих грибів…
Нічого, минеться, якщо потім не хвалитися, а роздавати. Ще півгодини тому тримтячими пальцями ніяк не міг добути вогню з сірника, а тоді заслинена цигарка аж шкварчала у глухому кутику вуст, а от роздав, поділився, почастував, – і руки твої знову міцні і теплі, і серце тобі не калатає, і слова повертаються на душу…
Маленьке диво, дароване Богом, – миттєвість тихого щастя чутися саме таким, яким ти дійсно є – поза логікою.
Безвічна душа навчить тебе все перетерпіти, і тіло, яке стогне й пручається, єднаються докупи, а не змагаються між собою; тоді владарюють не хіть і жага, а всепрощаюча любов.
І чуєшся не чужим серед роду, якого вже й нема на цьому світі, але який назавжди є в тобі і є тобою.
Щось дається з досвідом, щось – із віком, щось взагалі не дається. Тому й пишуться часом якісь передчасні рядки, суть яких тобі дано зрозуміти згодом.