Те, що коїться навколо нас, іноді змушує припустити, що є сили, які прагнуть все звести до абсурду. Маю на увазі не політику. Точніше, не чисту політику. Хоча добре розумію, що все так чи інакше з політикою пов’язано і зводиться до неї. Але це тема ширша і окрема. Я про культуру.
Що в нас видають сьогодні за високе мистецтво? Те, що не має нічого спільного з національним духом, де панують нонсенс, повністю вихолощені виховна, пізнавальна й естетична функції. Митці, що твердо стоять на засадах духовності та моралі, відтиснуті на марґінес і конкретно замовчувані. Їх не підтримує ні держава, ні місцева влада, їх не знають споживачі культури в цілому. У той же час мистецтво аполітичне, бездуховне пропагується на всіх рівнях і в усіх проявах та подається як вище досягнення нашого часу…
Тільки ті люди, що сіють абсурд чи непорозуміння, мають пам’ятати, що це веде до цілковитої руйнації. А за руйнацію треба буде відповідати. Якщо не перед людьми, то перед Богом точно.