Байдужих до похвали і нагород немає, за винятком тих, хто в пошуках третього. Лише вони прагнуть бути непоміченими.
ПОГОВІРКИ
Захопивсь. Пізнав. Розчарувався.
Байдужих до похвали і нагород немає, за винятком тих, хто в пошуках третього. Лише вони прагнуть бути непоміченими.
Заздрять слабші, особливо ті, що не відбулися в мистецтві.
Іноді жінки приваблюють зовнішністю та відштовхують характером. А взагалі краса – це велике випробування!
Хто тільки діда в юності не грів, тепер лиш ніч…
Беззуба бабця кусалася словами.
Творити, щоб сподобатися, – згубний шлях митця.
Влада не псує людину, а проявляє.
«Я теж митець», – бився в груди творець зла.
Найкращий порадник – душа.
Чи то життя попереду, чи я попереду життя.
Чи схованка брудній душі біла сорочка.
З мудрими просто – з рештою навпаки.
Мова душі не потребує тлумача.
Хто не пізнав горя, той не знає ціни щастя.
Повна кишеня – пуста душа.
Скромному важко, зате з ним легко.
Праця – найкращий вчитель.
Ситості, як голоду, слід берегтися.
Покупця потрібно купити.
Де кровить, туди й клюють.
Сусіди геніями не бувають.
Митцем не став, а став над ними.
Талант не прививають, а розвивають.
Вчи не повчаючи.
Молодість – почуттям, старість – розумом.
Свою біду чужою залікую.
Важке життя здається довшим.
Чиєсь життя прожити неможливо, а зіпсувати можна.
Своє горе – трагедія, чуже – співчуття.
Прожив багато – згадати нічого.
Дитинство – фундамент життя.
У мудрості простота, в простоті – мудрість.
Здоровий думає про гроші, а хворий – про здоров’я.
Добрий той далекий.
Декому до білої смуги життя замало.
Любов до себе не буває зрадливою.
Знання – від школи – розум – від батьків.
Найзапекліші вороги митців – люди, які не відбулися в мистецтві.
Грі на нервах не вчать.
На людях золото, в сім’ї – іржа.
Хто сміється над собою, той позбавляє цього задоволення іншого.
Заздрять слабкі.
Часом обличчя – маска душі.
Як багато хочеться, а так мало треба.
Минула молодість, як літо.
Щоб не робить, заліз високо.
Улесливі слова – завіса злим думкам.
Слово друга зігріває, а недруга пече.
Коли заздрять – погано, а коли співчувають – ще гірше.
Наше ставлення до себе – це ставлення до нас.
Хотів підвести риску – нема під чим.
Якщо людину не помічають, тоді вона привертає до себе увагу.
Освіта – це погони.
Не кажи, хто ти, а покажи.
Одного гне, під другим гнеться.
Лише нещасний знає ціну щастя.
Не завжди обличчя є обличчям душі.
У злагоді й біда – півбіди.
Доброта – пожива хамству.
Улесливість – камуфляж характеру.
Люди – це книги з різною кількістю сторінок.
Світ був і буде – минаємо ми.