Свого часу інформація про те, що у селі Біла Чортківського району буде виходити газета, без перебільшення, викликала широкий резонанс у суспільстві. Але перше число вже побачило світ. Багато моїх колег, наприклад, не вірять, що новий часопис зможе узагалі довго протривати у часі, а скласти конкуренцію іншим виданням і поготів. Я, правда, маю іншу думку як про доцільність такого видання, так і до перспективи його розвитку.

Це правда, що сьогодні нікого не здивуєш цікавими, змістовними виданнями. Інформаційний ринок в Україні загалом і Тернопільщини зокрема дуже насичений. Здається вже всі ніші зайняті давно. «Але, як сказав письменник, інформаційний простір – це безмежне небо, де завжди знайдеться місце для будь-якої зірки – яскравої чи наділеної меншим світлом і теплом».

Звісно, що нове видання не має бути «рупором сільської ради». Працівники нової газети не повинні «кривити душею», як це зараз доводиться робити багатьом журналістам, а всі теми висвітлювати об’єктивно, без жодних застережень. Засіб масової інформації має бути цікавим за змістом і високодуховним за внутрішнім спрямуванням, тому що слово – це носій енергії, воно може зробити людиною щасливою, а може кинути у тенета гріха і бездуховності.

Я вважаю, що такий потужний населений пункт як село Біла, у якому проживає близько 4 тисяч жителів і який благословив на світ журналістів Петра Федоришина, Надію Маховик, Надію Лісову, Михайла Опиханого, Ольгу Смик, Оксану Савіцьку мусить (і повинен) мати своє видання.  Для цього є всі передумови: війтом села став молодий перспективний політик і господарник Володимир Шматько, тут живуть простодушні, працьовиті і чесні люди, які будуть разом із колективом редакції наповнювати свій літопис якісними матеріалами, оберігати його від різного роду недоброзичливців і заздрісників, постійно розширювати межі читацької аудиторії.

Бажаю «Білівському часопису» творчих злетів, оригінальних ідей і, звичайно, зацікавлених читачів. Вірю, що невдовзі газета здобуде широку популярність не тільки у Білій, а далеко за її межами.

Володимир Погорецький.