Знаходиться вона у середній школі мальовничого карпатського села Тур’є на Старосамбірщині. До речі, за останні роки авторові цих рядків випало побачити зо три десятки сільських шкіл кількох районів, але за зразковістю утримання, продуманістю та розмаїтістю оформлення в національно-патріотичному дусі ледве чи котрась здатна позмагатися з цією.

Ініціаторами створення «Поетичної світлиці» стали троє тамтешніх істинно народних освітян-просвітителів: письменниця Ольга Яворська зі своїм чоловіком і довголітнім директором школи Миколою Яворським та вчителькою української мови і літератури Оксаною Сисин. Як тільки бурхливі події національного відродження почали утверджувати «в своїй хаті свою й правду, і силу, і волю», педагоги незабарно запросили в гості до вчительського та учнівського колективу видатного поета-політв’язня, згодом лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Івана Гнатюка з Борислава. За його участю вперше у школі було урочисто піднято синьо-жовтий прапор і відбулась хвилююча для всіх зустріч із живим поетичним словом.
Сталося це у 1990 році. Відтоді шкільна «Поетична світлиця» прийняла понад 30 письменницьких «десантів» в особі того ж Івана Гнатюка (ще двічі), Михайла Шалати (тричі), Ірини Сеник, Романа Качурівського, Ліліани Косановської, Ігоря Гургули, Любові Проць (двічі), Марії Прокопець, Марії Деленко, Івана Фідика, Миколи Грозовського, Володимира Пішка (двічі), Омеляна Леськіва, Олександра Гордона (двічі), Олеся Дяка, Марії Людкевич, Ореста Білоуса та інших майстрів рідного слова. Учасниками ювілейної 25-ї зустрічі в «Поетичній світлиці» стали письменники, журналісти і краєзнавці Андрій Грущак (Борислав) та Роман Пастух (Дрогобич). На рахунку першого – два десятки книг, близько однієї тисячі пресових публікацій, другого – шість десятків книг і чотири тисячі пресових публікацій. Це збірки віршів, публіцистика, літературна критика, історичне краєзнавство тощо.
За доброю традицією, гостинна Ольга Яворська ознайомила своїх колег по роботі та учнів з біографіями і доробком гостей. Відтак педагоги й учні декламували вірші, виконали пісні на їхні слова, а також на слова господині літературного свята. Далі виступили гості «Поетичної світлиці», які доповнили її інформацію про свій шлях у житті та літературі, прочитали власні твори, поділились планами на майбутнє. Було чимало цікавих запитань і не менш цікавих відповідей. Дуже приємним відкриттям для гостей стала обдарована тур’ївська третьокласниця зі своїми майже «дорослими» дитячими віршами Оля Лівчак, якій бажаємо вирости і влитись у ряди майстрів красного письменства взагалі та «дитячого» зокрема.
Тоді утворилась велика черга за книгами Андрія Грущака і Романа Пастуха. З огляду на незначне число примірників вони дістались далеко не всім охочим. А маленька поетеса Оля аж заплакала, коли їй не залишилося жодного примірника їхніх книг. Такий великий інтерес до друкованого слова, як тут, нині спостерігається далеко не всюди, де відбуваються зустрічі з письменниками. З цього напрошується незаперечний висновок: якщо книгу люблять і читають удома і в школі, її любитимуть і читатимуть діти. Адже кращого національно-патріотичного вихователя, мудрого навчителя, щирого порадника і невтомного провідника життям для молодого покоління годі знайти.

Роман ПАСТУХ, член НСП України

DSC00522

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.