Серед гір луна людського голосу триває декілька секунд, пам’ять державних явищ і зрушень – роки. А відлуння подій, обрамлених кров’ю і смертями – століттями вічної історії. 5 грудня в обласній бібліотеці Тернополя відбулася презентація літературного альманаху «Відлуння Майдану». На сьогодні, це одна з багатьох книг на тему революційних подій зими 2013–14 років.
Книга є збіркою поезії та прози різних авторів, головною мірою Тернопільщини, а також Хмельниччини, Львівщини, Франківщини, Закарпаття. Упорядником збірки є Олександра Любарська з Борщівщини, громадська діячка, поетеса, членкиня НСЖУ… Пані Леся почала формувати збірку ще наприкінці зими, після рубіконних подій, які багато хто називав перемогою. В альманасі надруковані різні автори: як сановиті письменники, довголітні учасники обласного літературного об’єднання, так і «не поети», за їхнім висловом, але спробували висловити свої почуття в поетичному слові. Серед авторів були люди, які мали безпосереднє відношення до Майдану, активісти місцевих Майданів, волонтери, представники місцевої влади, загалом автори письменницького слова зболеної України. Чортківщину представили автор цих рядків і Оксана Млодзяновська, викладач Дяківсько-катехистичної академії, люди доволі різні за світоглядами. але нас поєднала тема Майдану. Захід тривав більше двох годин, виступи авторів урізноманітнювалися читаннями творів, піснями запрошених виконавців, просто роздумами «маленького українця» над долею своєї держави. Не раз «пробігали мурашки» від осягнення проникливих рядків дійсності минулого і війни сьогодення. З огляду на назву альманаху, шкода, що це відлуння майдану дійшло до президента України аж через півроку його перебування на посаді – лише після пікетування батьками Небесної сотні, Порошенко надав звання посмертно Героїв України загиблим воїнам. Наводячи паралель з революційними подіями 2004 р. т.зв. Помаранчевою революцією і т.зв. революцією гідності, мусимо констатувати, що революції як зміни системи влади, не було ні тоді, ні тепер. Загинули відчайдухи, за словами батька Устима Голоднюка, які вторили революцію, але ті, що прийшли до влади на крові Майдану, звели її нанівець. Змінилися обличчя влади, але не сутність, а Воїни гинуть, захищаючи… ні, не лише їхні кланові інтереси, а й нашу землю, наше майбутнє нашої держави Україна.
Можна чимало наводити цитат з альманаху, проте обмежуся двома: нашого земляка, уродженця Нагірянки Богадна Кушнірика:
Ще рано нами за перемогу пити, / мої брати і сестри, і сини,
всіх «воріженьків» маємо судити, / інакше нас поставлять до стіни.
і неодноразової гості Чортківського літоб’єднання «Сонячне гроно», поетеси з прикарпатського Перегінська Наталі Данилюк, слова, якої актуальні і сьогодні:
А в день, як стихнуть вибухи пожеж, / ти зі щитом холодним чи на ньому, / через поріг до батьківського дому / червоно-чорний прапор принесеш.
Ярослав Дзісяк (Дорожний),
автор поезій та прози, ВО «Свобода».
