Замки – це культурна спадщина, що належать усім людям. Їх варто берегти, як саму душу народу. А що ж насправді відбувається в нас? Ну, в нас завжди як не в людей. Бо якщо у Козовій замок зрівняли із землею, то в Бережанах тутешня замкова твердиня донедавна була притулком для бомжів, наркоманів та інших темних осіб. Кременецькій твердині, здається, ніколи не загрожувала «козівська доля», бо міститься на дуже високій горі, а в Збаражі замок пристойно відновили. Йому винятково поталанило.
Вишневецький замок – чи не єдине місце в нашій області, де розгортались події, які вирішували долю не тільки України, але і сусідніх держав. Отож стисло про історичну пам’ятку. Перша згадка про Вишнівець в історичних документах датується 1395 роком і пов’язана з інтригами Вітовта проти князя Дмитра-Корибута Сіверського (зауважте, в цей час місто вже існувало). Однак до 1494 року життя міста протікало дуже спокійно, і лише цього року з’явилася нова згадка в історичних документах про Вишнівець. Великі татарські орди, що вже сплюндрували половину Західної України, рухаючись углиб Волині, знищили місто і замок, а населення взяли в ясир. Через півстоліття, 1542 року, знов татарська навала, 25-тисячна орда (на той час колосально велика армія) на чолі з ханом Меглі-Гіреєм пішла походом на Волинь. Коли орда підходила до Вишнівця (містечко на диво швидко відновилось), місцеві князі, серед яких був і Дмитро Вишневецький, більш відомий як Байда, змогли організувати оборону і вщент розбити орду в бою біля села Лопушино, неподалік Вишнівця. Приїхавши на Хортицю у 1550 році, виходець із Вишнівця Дмитро Вишневецький заснував тут Запорізьку Січ і саме цим та своїми молдавськими походами змінив хід світової історії (і це без перебільшення!). Але найцікавіші події розгорнулися після 1603 року, коли у Вишнівці з’явився втікач із Московії авантюрист Грішка Отреп’єв, пізніше прозваний Лжедмитрієм І. Він знайшов притулок і захисток у князя Адама Вишневецького (тоді князі Вишневецькі встигли прийняти католицтво і ополячитись). І саме за його сприянням у стінах Вишневецького замку відбуваються наради і змови, які вирішали долю Московського престолу і всієї Московської держави. Саме Адам Вишневецький познайомив Лжедмитрія з Мариною Мнішек, донькою польського воєводи Єжи Мнішека. Князі Вишневецькі та Мнішеки виступили головними організаторами походу самозванця на Москву. Саме вони за сприяння католицького духівництва повінчали Лжедмитрія та Марину. Їх подальша трагічна доля загальновідома.
Ще одна екстраординарна і широко відома історична постать в історії України з роду князів Вишневецьких – Ярема. Магнат, який володів величезними маєтками по обидва боки Дніпра, мав власне військо, з яким і виступив проти Богдана Хмельницького.
Певний відрізок часу пов’язує Вишневецький замок і його околиці з самим Богданом Хмельницьким. Через Вишнівець козацькі полки йшли до Берестечка. У селі Колодно, біля Вишнівця, гетьман стояв табором, очікуючи кримського хана. А після його зради та важкої поразки саме у Вишнівецькому замку татари тримали гетьмана в полоні. У замку він пробув до кінця липня 1591 р., аж поки ординці отримали за нього викуп.
Останній із роду князів Вишневецьких – Михайло Серватій – перебудував замок у величний палац класичного стилю. У стінах замку, пізніше палацу, зупинялось чимало історичних осіб. Тут побували Іван Мазепа, Петро І, Станіслав Понятовський – останній польський король, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак, Юліуш Словацький, Леся Українка, Симон Петлюра…
У XIX – на початку XX ст. далеко за межами Вишнівця славилась картинна галерея князівського палацу, деякі з експонатів якого нині зберігаються в Державному історичному музеї Києва. Під час Другої світової війни палац було частково знищено і розграбовано. Відбудувати його вдалося лише у 70-их роках. З того часу тут розташовані Будинок культури, бібліотека, ПТУ, шкіргалантерейна фабрика.
Але, попри велику кількість господарів, палац украй занедбаний. Повсюди обвалилася штукатурка, руйнуються стіни, потребує ремонту дах. Безперечно, така унікальна історична пам’ятка, як палац, і залишки замку князів Вишневецьких заслуговують кращої долі.
Микола ГОЛОВЕНКО
смт. Вишнівець, Збаразький р-н