19 травня минулого року 20-річний кандидат в майстри спорту зі змішаних єдиноборств з Білої Церкви Вадим Тітушко прокинувся знаменитим. Правда, навряд чи він мріяв про таку славу. Адже відео, на якому він під час проведення в столиці акції «Вставай, Україна!» напав на журналістку Ольгу Сніцарчук, облетіло весь світ. Мало того, з часом прізвище хлопця в нашій країні стало ім’ям прозивним. Тепер «тітушками» називають всіх спортсменів, які погоджуються за порівняно невелику плату виконувати сумнівні доручення. Наприклад, брати участь в рейдерських атаках або політичних мітингах.
– Як би ти повівся, якби торішня історія повторилася?
– Не поїхав би на політичну акцію. Моєю помилкою була агресія. Хоча і в цілях самозахисту, оскільки нападаючих «свободівців» було куди більше, ніж нас — тих, хто охороняв мітинг Удару! Я не мав жодного відношення до Партії регіонів. Проте однобічно подана картинка змінила сенс того, що відбувається. Тим більше що на суді побиття журналістки, яка виявилася серед «свободівців», так і не було доведене.
– За ту акцію багато обіцяли?
– Не так вже і багато — 250 грн. І я не для себе заробляв. Я поїхав до Києва, щоб допомогти близькому другу, чемпіонові Європи по вільній боротьбі серед молоді Артему Яшану. Він хворий на рак, і гроші на його лікування ми збираємо до цих пір. Раніше я про це не говорив, оскільки на тлі галасу, що піднявся, не міг собі дозволити прикриватися його ім’ям.
– Не бентежить, що твоїм прізвищем називають тепер всіх, хто допомагає владі «заспокоювати» мітингуючих?
Я не знаю, хто і кого заспокоює на мітингах, до них я жодного відношення не маю. І якщо «тітушки» пішли від мого прізвища, думаю, потрібно поставити акцент на тому, що я ніколи в житті за Партію регіонів не виступав. Тому цей термін має бути опозиційним. Спочатку хотів відстояти в суді те, щоб моє прізвище не використовувалося прозивно. За це висловлювалися мої захисники. Але зробити це практично нереально — багато юридичних нюансів.
– Не думав поміняти прізвище?
– Своє прізвище я дуже люблю. Може, коли женитимусь, візьму прізвище дружини. (Сміється.)
– Як до твоєї популярності відносяться близькі і такі, що оточують?
– Багато хто чомусь заздрить. А батьки з першого дня віднеслися з розумінням. І з підтримкою — вони ж батьки! З близьких друзів у мене буквальна дві-три людини, вони вдень і вночі були поруч.
– Чи правда, що російському пранкеру Вовану ти сказав, що Тітушко за ЄС і УДАР?
– Мені хотілося б, щоб Україна жила на рівні розвинених європейських країн. А Віталій Кличко за асоціацію з ЄС. Крім того, він кумир мого дитинства. У спортзалі висіли його плакати, і всі прагнули рівнятися на нього. Тому, коли Кличко прийшов в політику, і я, і мої батьки агітували і голосували за нього. Хотілося б, щоб він в майбутньому став президентом. Хай не в 2015 році, а в 2020-му.
– Ти не їздив до Києва на один з Майданів?
– На передостанньому судовому засіданні в рамках мирової угоди я пообіцяв, що в найближчі два роки не з’являтимуся на масових акціях. Свою обіцянку тримаю — знаходжуся в Білій Церкві. Вчуся в інституті на юриста, планую зайнятися підприємництвом. Також отримав пропозицію спробувати себе як телеведучого. В принципі, я не проти, і телепроект, наскільки знаю, готовий. Але із-за подій в Києві тимчасово «завис».
Спілкувався Антон Копилов