Новодністровський аматорський народних хор «Калина» разом із народними і заслуженими артистами України дуетом «Писанка» – Оксаною Савчук та Іваном Кавацюком відкривали у переддень свята Йордана, 17 січня, у Чернівецькому музеї архітектури та побуту святкування «Від Різдва Христового до Йордана».
Театралізоване фольклорно-етнографічне свято зібрало в музеї під відкритим небом 25 колективів з Буковини, а також Івано-Франківської і Тернопільської областей, а це – близько 900 учасників та незліченну буковинську родину прихильників та поціновувачів буковинських зимових обрядів, які бережуть дониніу Північній Буковині та Бессарабії.
Із великою гордістю та вдячністю сприйняли новодністровські хористи те, що вже вдруге у столиці Букового краю саме їм доручили першими розпочати велику святкову ходу територією музею, де відтворено дві сільські вулиці, які включають п’ять селянських садиб середини XIX – першої половини XX ст., громадські та господарські споруди (церкву, дзвіницю, примарію, корчму, кузню). Це було справжнє щире родичання, під час якого дует «Писанка» та хор «Калина» під супровід свого акомпаніатора Михайла Рожка першими сердечно вітали гостей дійства та запрошували приєднатися до урочистого кола коляди.
Неймовірна атмосфера буковинського єднання в особливій аурі народних традицій та натхнення й любові до рідної пісні і рідної землі зігрівала усіх, незважаючи на примхи йорданського морозу, а трепетно-хвилюючого тепла додав виступ уже зі святкової сцени Оксани Савчук та Івана Кавацюка, які зворушили своїми чарівними найвідомішими колядками «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю» і «Старий рік минає». У цей же час фольклорні колективи знову проходили своєрідним вітальним колом. І вже першими до виступу ведучі фестивалю запросили нашу «Калину», що із перших хвилин подарувала щемний настрій різдвяних віншувань, а на згадку отримала від організаторів пам’ятний диплом.
Цього незабутнього дня буковинці та гості краю побачили традиційні Коляду, Маланку, щедрівки, йорданські співи, а завершилося свято цікавим обрядом розколяди, яка збереглася ще в деяких селах Буковини. Посеред фестивального поля у вигляді хреста для вечері-помани організатори розмістили 12 столів, накритих білими домотканими рушниками, куди поклали калачі, свічки у глиняних мисках із зерном; а над усім дійством, здавалось, злітали у небо великі рукотворні традиційні для цієї обрядовості павучки. А завершився фестиваль захоплюючим запаленням ватри.
На святі можна було придбати усіляку різдвяну атрибутику, вироби народних майстрів та сувеніри. Кухарі пропонували смачні шашлики, смажену картоплю, домашню ковбаску, кулешу з бринзою. У охочі могли покататися на конях, гойдалках і каруселях.
Лунали калинові пісні й дорогою додому, а вже у вечорових сутінках усім чомусь так захотілось привітати рідне місто піснею Івана Нагірняка та Михайла Рожка «Місто моєї юності»: символічно, що саме на словах «Новодністровськ» ми й порівнялися із нашою оновленою назвою, що зустріла, наче рідними обіймами. І вже на прощання для городян у передсвятковому надвечір’ї пролунали «Новодністровська вітальна» та «Будьте здорові!» зі своєрідною щирою вдячністю за підтримку міському голові Анатолію Болдашеву та наданий транспорт – генеральному директору ТОВ «Мехтрансбуд» Василю Лутчаку і комфортні умови – водієві Євгену Лук’янику.
Інна Гончар, Вадим Ревуцький – із Чернівців
