Шановні краяни!

   Вітаю Вас з головними святами нашої країни – з Днем державного Прапора та з Днем Незалежності України! Цьогоріч нашій з вами Батьківщині виповнюється 22 роки: це роки злетів і падінь, перемог і помилок. Це той вік, коли зазвичай у людини уже закінчився період юнацтва і вона ступила на стежину самостійності, незалежності у прийнятті рішень, які у подальшому впливатимуть на її життя. Проте наша молода країна ніяк не набереться снаги ступити впевненим кроком та обрати надійний шлях для розвитку, тому що неціпким рухам молодої держави заважають псевдопатріоти, українофоби, які висмоктують національну енергію та нівечать українську історію. Ми маємо Герб, Прапор і Гімн – три основні національні символи України, однак ми розуміємо, що це тільки окремі складові незалежності… Відчувається, що у цілого народу, у цілої нації намагаються відібрати сподівання, згасити мрії, затоптати наш давно накреслений патріотичний шлях. Тому надіюся, що кожен свідомий українець, незалежно від партійності чи й цілковитої аполітичності не погоджується в душі з таким безславним розвитком нашої національної історії. Хочу, щоб саме тим, хто висмоктує з України надії, мрії, сподівання, ми всі разом не залишили жодного шансу. Щоб кожен з нас приклав зусилля і не залишив Україну в біді диктатури. І це треба зробити не для чергових політиків, не для когось, хто вам не відомий, а для своїх сучасників, для дітей і внуків, для себе! Адже ми народ, який так довго йшов до своєї самостійності. Хіба наші прадіди боролися, щоб ми так бездарно усе досягнуте їхньою кров’ю і потом втратили? Чи матимемо тоді елементарну повагу нащадків? Не залишмо молоду країну на 22 – у році життя сам на сам з проблемами, які не дають їй рухатися вперед. Якщо ми це зрозуміємо, Україна впорається, повернеться до позитивного свого становлення, відновить справедливість, знайде місце для кожної своєї дитини на своїй землі, переживе, як годиться, всі свої вікові кризи та з кожним роком буде ставати більш успішною, заможною, демократичною та європейською.

   Бажаю у Свято національного Великодня усім розправити плечі, вдихнути на повні груди і знову впустити в свою душу віру і надію, зрозуміти, що ми здобудемо справжню незалежність, коли приведемо до влади на ділі патріотичних людей й здійснимо суттєві зміни в державі.

   Будьмо вільними й шануймо свою Україну, бо ніхто, крім нас не підніме її з колін. Бажаю злагоди в усіх українських родинах, добра в серцях, щедрої долі і непохитної віри в успіх української  держави!

                   Депутат Тернопільської обласної ради,
голова  постійної комісії з питань бюджету,
ОЛЕКСАНДР СТАДНИК

Leave a Reply

Your email address will not be published.