Поету, нашому землякові і моєму родичу Миколі Ткачу його колега Микола Тимчак якось розповів, що ще донедавна в його рідному селі на Тернопіллі діяло правило — за кожною випитою на весіллі чарочкою горілки слід починати нову пісню. І щоб не набратися сорому, треба було мати в запасах пам’яті не менше 200-300 пісень. Одне слово, ніхто тобі не подасть чарчини, якщо не знаєш пісні… 

Що ж співали весільчани? Либонь, згадували, як урочисто пекли ще в п’ятницю коровай — символ весілля:

Наша піч регоче —

Короваю хоче,

А припечок заливається,

Короваю дожидається.

 

Або ж поважну ліричну:

Що й хаті зілле,

А в хаті весіллє.

На дворі бояри

Як мак зацвітали.

 

Або безкінечну веселу (бо ж на весіллі!) пісеньку, де згадано десятки імен хлопців і дівчат:

На вродливій Василині
Оженився Опанас,
І вона по два синочки
Народила десять раз:
Грицька, Стецька, Опанаса,
Петра, Карпа та ще й Власа,
Хому, Клима, Харитона,
Левка, Савку й Дормидонта,
Івана, Давида,

Романа, Демида,
Юхима, Трофима,
Семена ще й Максима…

І, звичайно, про матір, яка виростила-викохала наречену-княгиню:

Ой скакав горобець на точку,

Та спасибі матінко за дочку,

За червону калину, за хорошу дитину.

 

Не забували і про подарунки молодятам:

 

Дарую вінок часнику,

щоб любилися до смаку.

Дарую вінок цибулі,

Щоб не давали одне одному дулі.

Дарую помело,

щоб свекрухи коло печі не було.

Дарую ложку і миску,

щоб думали про колиску.

Та ось біда: на весіллях вже давно ніхто не співає — цих пісень не знає молодь, не знають і їхні батьки.

Давно відійшли в історію і дівочі пісенники. Зберігаю мамин співаник, в  який вона вечорами нотувала гіркі рядки пісень на чужині: і в німецькій неволі  (в селі Брензен біля містечка Перетц під час Другої світової війни), і коли вже була радянською бранкою і майже два роки не могла виїхати в Україну, примусово працюючи в так званому  трофейному управлінні. Пригадую товстезний пісенник (аж на 96 аркушів) і в сестри-старшокласниці…

На жаль, їхніми голосами давно стали патефони, транзистори, програвачі, магнітофони…

Володимир САПОН 

Чернігівщина