Ця дівчина ніколи не була за кордоном, але у багатьох країнах світу вже є її вишивки. Завдяки ниткам, голці та барвистим орнаментам на полотні вона зуміла полюбити життя і знайти сили, щоб боротися за свої майбутнє.
У три роки взялася за голку
Талановита вишивальниця з Копичинців Ніна Данилевич вражає своєю щирістю, оптимізмом і неймовірною працьовитістю. Вона навчилася тримати голку ще в трирічному віці і відтоді не залишала її. У сім років вишила свою першу подушку, а вже у дванадцять відбулася її персональна виставка в Гусятинському краєзнавчому музеї, на якій вона представила більше сотні своїх робіт. Зокрема, 70 різних подушок та кілька десятків рушників.
Саме нитка і голка допомагають дівчині жити. Ніна з народження прикута до ліжка. Причина – родова травма хребта. У її матері були складні пологи. Жінка разом з немовлям кілька годин перебувала між життям і смертю. Лікарям вдалося врятувати обох, але вони травмували дитину, позбавивши її змоги ходити.
Маленькій Ніні було дуже складно зрозуміти, чому вона не може бігати, як її ровесники. Вона плакала і не хотіла сідати в інвалідний візок, щоб виїхати на вулицю. Лише з часом змогла з цим змиритися. Вишивати її навчила мама, оскільки сама любила це заняття. Спершу доручала донечці нанизувати нитку у вушко голки, а згодом навчила робити перші хрестики.
Дарунок від Бога
Сьогодні дівчина не уявляє свого життя без вишивання.
– Напевне, коли Бог забирає щось одне, то обов’язково дає взамін інше, – мудро роздумує Ніна про свій талант. – Не знаю, що я б робила, якби не вишивання. Так і час швидше проходить, і життя цікавішим стає. Приїжджають різні люди замовляти речі, показую свої роботи на різних фестивалях і виставках.
Одного разу жителька Копичинець пані Наталя замовила в майстрині фелон для свого брата Степана, який служить священиком у церкві Святого Йосафата у США в штаті Коннектикут. Ніна дуже старалася, вишукувала різноманітні орнаменти і вишила дуже гарне вбрання. Священику сподобалась робота. Він пообіцяв дівчині молитися за її здоров’я.
– Я була вражена роботою дівчини, її особливим стилем. Це справжнє мистецтво, – ділиться враженнями пані Наталя.
Подруга кличе в Іспанію
У колекції Ніни – більше 300 вишиваних робіт. Це подушки, рушники, серветки, плаття, пояси, картини, сорочки. Орнаменти шукає в Інтернеті, купує схеми на ринку або ж в спеціалізованих магазинах. Інколи вигадує щось своє, об’єднуючи різні елементи та узори. Зараз багато вишиває бісером. Для виготовлення однієї картини в середньому витрачає тиждень. Дуже часто у неї замовляють подарунки за кордон. ЇЇ творіння передавали в Італію, Іспанію, Францію, США, Росію, Польщу. Однак сама вишивальниця жодного разу не побувала за кордоном, хоча давно мріє про це. ЇЇ подруга живе в Іспанії та запрошує Ніну до себе в гості. Але для цього потрібні значні кошти. Тому поки що сонячна країна залишається лише мрією.
За візок віддячила іконою
Ніна пересувається на багатофункціональному електричному візку, якого їй передав представник міжнародного центру ЮНЕСКО Андре Кордюс із Франції. На знак вдячності дівчина вишила йому ікону. Андре був вражений талантом українки. Він повісив ікону на почесному місці у своєму будинку.
Сучасний, швидкий і легкий візок став її ногами. Однак із таким технічним винаходом важко потрапити у магазин чи перукарню. Адже в більшості приміщень немає обладнаних пандусів. Тому Ніні часто доводиться просити про допомогу друзів або перехожих. А ще її кілька разів не впустили в автобус. Водій пояснив це тим, що вона займе багато місця.
Надія є
У Ніни Данилевич активне і цікаве життя. Вона має багато друзів, ходить з ними гуляти. Одного разу подруга взяла її з собою на дискотеку. Спершу дівчина боялася, як її на візку будуть сприймати, але все ж погодилась. Ровесники спілкувалися з нею, як із здоровою. Відтоді часто ходила у місцевий клуб. Вже тепер подорослішала, тому стало нецікаво.
Нещодавно побувала на фестивалі у Чагарях на Гусятинщині. Згодом збирається на прощу в Зарваницю. Хоче показати у святому місці свої ікони. А ще майстриня вчиться вишивати портрети людей. Тому незабаром можна очікувати на нову і цікаву виставку.
Ніна з усіх сил старається не впадати в депресію, не нарікати на долю. Вона вірить – Бог дав їй життя не просто так, і пообіцяла собі, що буде боротися за своє майбутнє. Нещодавно прочитала в Інтернеті, що дівчина з таким діагнозом, як у неї, вилікувалася за кордоном. Операція вартувала 38 тисяч євро. Ніна вірить, що в неї теж є шанс, і прийде час, коли мрії стануть реальністю.
Юля ТИМКІВ, Наш день