Юрій Роговий. Іграшка

Він лежав на великому чорному столі (хоча мені мама чомусь не дозволяла там лежати) у якомусь дивному човнику – наче Івасик-Телесик – а навколо нього стояли люди й плакали.
Плакали і наша мама та бабуся.

Іграшка

Братові Борі присвячую

(28.07.52 – 8.02.60)

“Я люблю іграшки і в мене їх багато. Та цього разу незнайома тьотя подарувала таку гарну машинку, якої в мене ніколи не було.
(Ще й по голові за віщось погладила).
Я зараз же хотів похвалитися нею старшому братику, та мене до нього не пустили.
Він лежав на великому чорному столі (хоча мені мама чомусь не дозволяла там лежати) у якомусь дивному човнику – наче Івасик-Телесик – а навколо нього стояли люди й плакали.
Плакали і наша мама та бабуся.
Коли той дивний човник виносили чужі дяді із хати, я таки встиг показати братику машинку і він посміхнувся мені, хоча й промовчав.
Тепер я знаю, що коли братик повернеться, він буде гратися зі мною, адже машинка йому теж сподобалася…

* * *

… Брате, я все чекаю.

05.02.2008