Завтра, 21 січня, о 16-й год у районному будинку культури ім.Катерини Рубчакової відбудуться урочистості та святковий концерт, присвячені Дню Соборності нашої держави: «Україно, Соборна державо, сонценосна колиско моя!».
БУДУЙМО УКРАЇНУ РАЗОМ
В історії українського народу питання національної єдності завжди було проблематичним. Присутність цього зла простежується майже на всіх етапах нашої історії, навіть в найбільш критичні періоди. Якщо, скажімо, для наших сусідів об’єднатися для загарбницької мети не викликало великої проблеми, то для нас вона могла виникнути навіть в час ворожої загрози.
Зрозуміло, що причиною цього була, насамперед, відсутність міцної централізованої влади, озброєної національною ідеєю.
Тому проголошення самостійності Української держави 22 січня 1918 року і Соборності Українських земель 22 січня 1919 року стало надзвичайно важливою і доленосною подією, яка задекларувала перед українською і світовою громадськістю нашу державність і національну цілісність.
І хоча Універсали Української Народної Республіки мали недовготривалий характер, оскільки Україну знову поділили між собою «сусіди-брати», дальший процес українського національного самоутвердження пішов вже шляхом активної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. Тому проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року стало здобутком саме цього історичного почину.
Зважаючи на реалії нашого державного життя, можна з очевидністю припустити, що Президент України прийняв Указ про відзначення Дня Соборності 22 січня 2008 року насамперед з-за його невтраченої актуальності і сьогодні. Оскільки проти України продовжує і надалі вестися запекла ідеологічна, психологічна і економічна війна.
Україну і українців дальше намагаються ділити за ідеологічним і територіальним принципом, на бандерівців і хохлів, по Дніпру і по Збручу. Ведеться торгівля українськими землями. Розпродуються і розграбовуються національні багатства. Іде війна за завоювання нашого інформаційного, духовно-культурного і мовного простору. Вперто вселяється думка про нашу національну меншовартість. Часто державні посади займають люди далекі від бажань відстоювати національні інтереси, а то й відверто виступають проти них.
Українці! Відстоюймо гуртом своє право, свою державу, своє національне «Я». Будьмо вимогливими до державних чиновників. Виховуймо в собі і своїх нащадках патріотизм, національну гордість, самоповагу, тому що тільки з такими духовними якостями, з таким характером ми зможемо досягнути бажаної мети – справжньої Соборності України.
Володимир МАРМУС,
м.Чортків (2008 р.)