Труханова-Дзудзило С. В. Заховалась у місяцях днями. – Вінниця: ТОВ «Твори», 2021. 56 с.

Цю авторку з Тернопільщини знають за художніми оповідками, які вирізняються майстерністю, життєвою правдою і непідробною щирістю. Кожен, хто їх читав на сторінках часописів – від районних, кременецьких, до всеукраїнських, міжнародних літературно-мистецьких газет, альманахів, журналів, відразу в них закохуються. І довго носять під серцем.

«Заховалась у місяцях днями»… Для Світлани Труханової-Дзудзило це перша збірочка. Як перше дитя – люблене, голублене. Як зазначено в анотації, «авторка із Тернопілля запрошує читача у світ власних роздумів, помислів та почуттів». І світ отой, треба сказати, близький і рідний кожному, хто здатен відчувати, мислити, любити. Тут пульсація живої душі, втомленої, іноді зболеної, але не зневіреної:

День. Всесвіт мій. Невпокорений.

Крізь призму маленьких подій

Щасливий. Спокійний. Утомлений.

Та, все одно, тільки мій.

Охудожнення, олюднення оприявнюють поетичну майстерність. Так, письменниці вдається віднайти серед щоденної метушні тільки їй властиві слова, образи, художні засоби:

Тепле сонце, мов могутнє серце,

в неосяжній небосині билось,

заспівало золотистим серпнем,

на полях покосами стелилось.

Неординарні метафори, епітети, порівняння, – все це знайдемо в першій збірочці поезій Світлани Труханової-Дзудзило:

Не залишають байдужими поетичні рефлексії:

Іноді зрідка намариться:

Вічне не надто сущне.

Може, ми просто матриця?

Чи божевільні учні?

«Осінні думки», «Алеї моєї долі», «Миті Всесвіту», «Рукописи із шухляди» – з таких циклів складається книга. Наболіле і пережите тут «огранене віршованими строфами, які тяжіють до класичного стилю»:

Розчесала доля кучеряві коси,

бігла по садочку боса в теплих росах,

заплітала мрійно із кульбаб віночки,

розсипала світом усмішки – струмочки.

Читаєш – і сповнюєшся особливим світлом.

Вдало доповнюють поетичний світ збірочки малюнки Балбус Тетяни Анатоліївни – відомої художниці, Заслуженого майстра народної творчості України.

Щодо збірочки в цілому можна, звісно, висловити певні зауваження. Але беззаперечним є те, що Світлана Труханова-Дзудзило – поетеса, із власним світовідчуттям, власною історією душі.

Утрачене літо. З кредитки

знімемо останні монети.

В ломбарді – застава. Пожитки.

Нам – свіжі рекламні буклети.

Кожен, хто зануриться у поетичний світ збірочки «Заховалась у місяцях днями», зможе краще відчути і зрозуміти себе, згадати минуле і помислити про майбутнє, пройти разом із авторкою алеями долі. Тож нехай ця стежина осягнення життєвих істин буде осяяна Божим провидінням.

Юлія БОНДЮЧНА

Leave a Reply

Your email address will not be published.