Сумною канонадою вже декілька днів лунають дзвони Собору Верховноапостольних Петра і Павла. То, один за одним, привозять тіла молодих хлопців – наших Героїв, що сміливо захищали Україну.
Та з неабияким гірким риданням Чортків сповістив, що втратив частину власного серця – українського культурного діяча, музиканта гурту “Октава, учасника “Євромайдану” та сина відомого українського дисидента Володимира Мармуса – Василя, який загинув у боях на Харківщині. Велелюдною юрбою, на колінах, від початку Чортківського моста, 14 вересня, зустрічало тіло Героя усе місто та околиці: побратими, рідня, друзі, культурні діячі, музиканти. А вже сьогодні, 15 вересня, на Чин похорону, прибуло представництво місцевого, обласного та загальнонаціонального мас-медіа: районні та обласні новинно-ресурсні джерела, телеканал “ТV-4” та “СТБ”, влада, духовенство, громада міста.
Василь Мармус, бієць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, з перших днів війни, сміливо пішов добровольцем на фронт, залишивши вдома молоду дружину Наталю та донечку Софійку. Дружина і донечка до останнього вірили, що, їх сильний, і завжди усміхнений Татко, повернеться додому живим. Не судилось… Там, на фронті, він відспівав свою останню пісню. Снайперська куля обірвала 30- річному Василю життя…
Василь дуже любив свою сім’ю і для коханої дружини присвятив авторську пісню “Нежданна любов” (2017 р.), яку як соліст виконав у джазовому стилі разом із гуртом “Barrel of Joy”. Johttps://youtu.be/PF_CF87eO8Y
“Василь”, “Васіліка”, “Музикант”- так називали життєрадісного і усміхненого і побратими та колеги по роботі.
“Ну ось і все … 24 години збираюся з думками, щоб написати тобі і щоб ти їх почув там, у Всесвіті…
Вася, Васіліка як же так? Ти ж обіцяв, що все буде добре! Я ж добре пам‘ятаю нашу розмову під воєнкоматом у моєму місті. Скільки всього планували тоді. А як же недописана пісня, без тебе вона не матиме того вогника? «Святая ніч» то лиш був початок, Вася, правда? А хто ж тепер буде з сильним захопленням співати українські пісні, грати на акордеоні, баяні (я бачила, в окопі ти і цей інструмент осилив) тромбоні, губній гармоніці, бандурі? А скільки ще крилатих слів і висловів ти мав вигадати! Я добре пам‘ятаю як ми з колективом реготали від слова «ЖАХ», «ЖАХІТТЯ». А це – «то найновіший серед тих старих» – то ціла історія. Васіліка, як так? Те що ти сміливий чоловік і людина з великої букви ніхто і не сумнівався, але ж обережність ніхто не відміняв. Може, ми не достатньо молилися?” – на сторінці у фейсбук з болісними спогадами написала солістка гурту “Октава” Марія Мельник.
Така болюча і сумна втрата. А перед очима у згорьованих батьків, коханої дружини, донечки, друзів, рідних та усіх, хто знав Василя – назавжди залишиться його оптимістичний, світлий погляд. Здавалось би, не було війни… Не він пішов на фронт…Не він загинув… Господь завжди забирає найкращих… Спочивай з Богом, український Герою! Спочивайте з Богом, найкращі сини та доньки України!
Надія Сасанчин.
