Сонце, світу, за краєчком…
Золотим… блистить яєчком!
Твердь земна снігів зі й льоду…
Спину без… ковтає воду.
–
Березневим – дням – в угоду…
Роблять… промені погоду.
Взявся, пролісок, пучечком…
Над травиночки вершечком.
–
Стукотить веснасердечком…
Гай вже першим із гніздечком!
Де співун – зорі до сходу…
Заспіває – бранці – оду.
–
Час, пробуджує, природу…
І дає – веснянці – ходу.
Під бездонним неба дечком…
Мить помахує крилечком.
Микола Собчук
м. Вінниця
Leave a Reply