(Аделя Григорук. Рука різця не випускала: Творчий портрет Василя Кабина. — Косів: Писаний Камінь, 2022. — 348с., іл.).
Аделя Григорівна Григорук — письменниця, журналістка, членкиня НСПУ та НСЖУ, заслужений працівник освіти України, багатолітній (35 років) викладач та керівник структурних підрозділів Косівського технікуму, згодом — коледжу, інституту прикладного і декоративного мистецтва, постійний керівник науково-педагогічної робочої групи із проведення ліцензування нових спеціалізацій та акредитації навчального закладу за I, II, III рівнями акредитації з усіх спеціальностей.
А.Григорук — авторка програм, багатьох навчальних посібників та навчально-методичних розробок для забезпечення навчального процесу технікуму, коледжу, інституту, схвалених МОН України, за що їй указом Президента України присвоєне почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2006 рік).
Її літературний доробок представлений вісімнадцятьма книжками. Це літературознавчі дослідження, культурологічні студії, прозові та поетичні твори, книжки віршів та казок для дітей, які вийшли в Івано-Франківську, Чернівцях, Львові, Харкові, Косові, Снятині.
На особливу увагу заслуговують публікації Аделі Григорук про сучасних мистців, які працюють в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, чиї твори є цінним надбанням української національної культури — Євгена Сагайдачного, Івана Парипу, Анатолія Калитка, Василя Девдюка, Василя Кабина, Юрія Павловича, Параски Плитки-Горицвіт, Василя Гривінського, Миколи Корнелюка, Олега та Оксани Кондратюків, Миколи Грепиняка, Любові Миколайської та інших. У них авторка показує динамічний, рухомий процес розвитку мистецтва початку третього тисячоліття, акцентується на аналізові вікових традицій та інновацій в творчості майстрів, змінах старих форм, їх трансформацій та поєднання в мистецьких новотворах, що дає змогу повніше окреслити риси сучасного етапу розвитку мистецтва.
Важливими для розуміння індивідуальних особливостей творчості мистця стали книги Аделі Григорук про відомого художника прикладного мистецтва Юрія Павловича: «Юрій Павлович: бути собою» (2010) та «Юрій Павлович: сповідь душі» (2014).
Продовженням її роботи з дослідження феномену творчої особистості стала книга «Рука різця не випускала. Творчий портрет Василя Кабина», яка вийшла 2022 року в косівському видавництві «Писаний Камінь». Видання повноколірне, формату А4, ілюстроване, обсягом 348 сторінок.
У книзі відтворено життєвий і творчий шлях відомого мистця-різьбяра, одного з перших в області членів Спілки художників тодішнього СРСР (1946р.), організатора художнього виробництва на Косівщині (18 років, від 1939р., почергово був заступником з виробництва та головою художньої артілі «Гуцульщина», пізніше — виробничо-художнього об’єднання під цією ж назвою.
Книжка складається із вступної частини (прологу) українською, англійською, німецькою, французькою та польською мовами, п’ятьох частин, списку використаних джерел та іменного покажчика.
Авторка на основі архівних джерел, фактологічних матеріалів та творів В.І.Кабина, які зберігаються в 10 національних музеях та багатьох приватних колекціях в Україні та за рубежем, подала докладний життєпис та творчу еволюцію майстра від 30-х до початку 90-х років XX століття.
Важливо, що А.Г.Григорук не залишила поза увагою період навчання Василя Кабина в знаменитій школі дереворізьблення Василя Девдюка, педагогічну діяльність самого В.Кабина уже у своїй школі-майстерні, на що у нього були відповідні документи тодішньої польської влади, його роль у формуванні національної свідомості молодого покоління 30-х років через товариства «Бескид», засновником якого він був, та «Просвіта». Авторка торкається і таких сторінок біографії В.І.Кабина, як співпраця з ОУН-УПА, підпільна діяльність як станичного УПА в Косові на Москалівці.
Діахронічний підхід до аналізу творчості В.І.Кабина дав можливість авторці простежити весь шлях його мистецької діяльності аж до останнього твору мистця, репродукованого в книзі.
А.Григорук розглядає творчість В.І.Кабина за трьома періодами: довоєнним, 40-х — кн. 60-х та 70-х — 90-х років XX століття, а також типологічними групами за прийнятою в мистецтвознавстві класифікацією. Вона показала багатий орнаментальний репертуар народного мистця, з’ясувала особливості його творчого стилю, активну виставкову діяльність, зацікавлення творчістю В.Кабина музеїв України та тодішнього Союзу, свідоме уникання В.Кабином таких «нових» елементів, як «п’ятикутна зірка», «серп і молот», «вежі Кремля», написів «Хай живе КПРС» та подібних. І хоч потрапити на виставки без цих «паротягів» було нелегко, майстер все ж не йшов на компроміси із власним сумлінням.
Розглядаючи багату як за кількістю, так і за жанровою розмаїтістю творчість В.І.Кабина, авторка показує її на широкому історично-соціальному тлі, у тісному взаємозв’язку з іншими ділянками культури, зокрема літературою, фольклором, філософією, без чого його доробок сприймався б якось відчужено, позбавленим конкретних історичних основ, відірваним від часу й середовища.
Аделя Григорук уважна до атрибуції й датування творів, ідентифікації людей, зображених на світлинах (до речі, найдавніше фото позначається 1889 роком)
Цінно, що авторка зосередила увагу на персоналізації особистості майстра, його новаторському підході до традицій, нових композиційних вирішеннях за допомогою усталеного «азбуковника» елементів і мотивів гуцульської різьби та введення в нього своїх, «кабинівських», елементів.
Цікаво показана еволюція нових естетичних нормативів та художніх прийомів, що виникли в процесі продуктивної діяльності майстра і впливали на мистецький процес загалом, а водночас виконували виховну функцію. Такий вникливий підхід до теми дослідження дав можливість авторці повно і всебічно показати художнє надбання В.І.Кабина, створюване ним упродовж життя, пов’язати його з розвитком українського народного мистецтва й актуалізувати напередодні 115-ої річниці від дня народження мистця, яка відзначатиметься 8 жовтня 2023 року.
Презентацію книжки «Рука різця не випускала» проведено Косівською регіональною організацією Національної спілки художників України за участі заступника голови НСХУ М.М.Кіщука, де вона отримала високу оцінку.
Книжка поповнила книгозбірні 10 національних музеїв України, з якими А.Г.Григорук тісно співпрацювала під час її написання, а також національних бібліотек Польщі, Австрії, Франції, Німеччини, США та, звісно, України.
Посол України в Польщі та Словенії Михайло Бродович передав книжку в українські посольства цих країн.
Отже, книжка Аделі Григорук про народного мистця з Гуцульщини В.І.Кабина стане репрезентанткою багатого і щедрого народного мистецтва України у державах, які підтримують наші зусилля в боротьбі за перемогу у війні із жорстокими російськими окупантами.
Олег Слободян,
кандидат мистецтвознавства,
член Національної спілки художників України,
доцент кафедри історії мистецтв
та гуманітарно-соціальних наук
Косівського інституту
прикладного і декоративного мистецтва
Львівської національної академії мистецтв