Розголос про поетесу з Миколаєва Галину Запорожченко пішов Україною. Адже її перу належить ліро-епічна поема «Мазепа». Патріотичний твір, ще весною, з нагоди 380 роковин від дня народження славного гетьмана України Івана Мазепи, був презентований у Києві, в Музеї гетьманства, та під час відкриття Музею Івана Мазепи в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Авторка поеми тоді отримала високі нагороди: «Медаль Гетьмана Івана Мазепи», яку вручив Ігор Мазепа, голова ради резервістів у ВМС ЗС України, голова комісії державних нагород і геральдики, голова координаційної ради у МГО «Родина Мазепи», та пам’ятну медаль «За Доброчинність», яку вручив Микола Рудаков, голова Міжнародного доброчинного фонду «Українська Хата».
І ось знову, вже у вересні, запрошення до столиці. На цей раз – до Національного музею літератури України, щоб гідно вшанувати 310 роковин від дня, коли гетьман Іван Мазепа відійшов у вічність.
На зустріч із Галиною Запорожченко були запрошені військовослужбовці, юні нацгвардійці одного із підрозділів Національної гвардії України. Адже їм цікава постать людини-легенди, незламного народного лицаря, гетьмана України, який упродовж 22 років ніс на собі важкий хрест гетьманування.
Його ім’я і возвеличували, і піддавали анафемі (звичайно ж, із політичних міркувань); його називали лицарем, визволителем, і в той же час, таврували як зрадника і намагалися викреслити з історії.
Постать Івана Мазепи в творах художньої літератури оспівували як зарубіжні, так і вітчизняні письменники: Дж. Байрон, М. Вольтера, В. Гюго, Ю. Словацький, Т. Шевченко, С. Руданський, Г. Хоткевич, М. Старицький, Б. Лепкий, Р. Іваничук, О. Олесь, Є Маланюк, Я. Славутич, В. Сосюра, Д. Павличко. Такі відомі композитори, як П. Чайковський, Ф. Ліст, С. Рахманінов присвятили легендарному гетьманові музичні твори. І, звичайно, образ Івана Мазепи довгі роки оспівувався в народному фольклорі.
Хто ж він, Іван Мазепа, тепер: зрадник чи національний герой?
Саме про це, спираючись на історичні факти та наукові дослідження, які лягли в основу ліро-епічної поеми «Мазепа», поетеса й хотіла поговорити із мужніми захисниками Вітчизни. А ще вона повела розмову про ті обставини, у яких гетьманові Мазепі довелося вирішувати долю України.
Їй важливо було розповісти присутнім про Івана Мазепу, як про українця-патріота, людину глибокої духовної культури, гетьмана-державотворця, талановитого політика, тонкого дипломата, мудрого керманича держави, яким ми сьогодні маємо пишатися як національним героєм; гетьманом, який одним із перших розпочав і вказав шляхи своїм послідовникам до незалежної української держави.
Розпочалася презентація приємною несподіванкою – талановитий Петро Ніньовський, студент кафедри театрального мистецтва Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, проникливо й зворушливо зачитав перший розділ поеми «Не спить Мазепа».
Окрім того вразила всіх присутніх осучаснена інтерпретація пісні «Ой, горе тій чайці» у виконанні двох красунь-бандуристок із гурту «Квітана». До речі, авторство цієї пісні приписують саме гетьману Мазепі. І завдяки неймовірним голосам та інструментальному супроводу колективу «Квітана», ця композиція й отримала нове життя.
Талановиті дівчата розважили учасників ще декількома українськими народними піснями.
Час, відведений на презентацію, сплинув швидко й непомітно. Проте авторка поеми встигла ознайомити присутніх зі змістом майже всіх розділів свого твору.
Із теплими словами вдячності й підтримки виступили шановані гості: поет Василь Марсюк, який люб’язно подарував Галині Запорожченко свою книжку «Голос волаючого на Майдні», науковець, доктор педагогічних наук Ганна Онкович, співак Олександр Журавель.
Неймовірно тепла атмосфера Національного музею літератури України в цей день об’єднала багатих душею українців-патріотів.
В. Марущак,
голова МОО НСПУ
.
