Давно не було таких гарячих дебатів серед львівського письменства, як цього разу. А схвилювала творчу спільноту наукова книжка, а точніше навчальний посібник “Українське наукове слововживання”, видане в “Споломі”, яку презентував доктор технічних наук, професор Національного лісотехнічного університету України Ігор Ребезнюк.
В своїй промові автор книжки доводив необхідність правильного використання наукових і нормативних засад слововживання і словотворення, що становлять основу для згармонізованого вдосконалювання української наукової мови. І цьому є своя причина: десятиліттями українську мову, як і науково-технічне слововживання радянські ідеологи нівелювали, штучно усуваючи з неї українську термінологію. Таким чином, щоби її асимілювати в російський мовний контекст. Працюючи над книжкою, автор простудіював 145 наукових праць, що засвідчує глобальність викладеної теми.
Відрадно, що на презентації була присутня одна з рецензенток книжки-посібника, пані Оксана Гриджук — докторка педагогічних наук, професорка катедри соціології та культурології Національного лісотехнічного університету України. Вона допомогла презентантові більш стисло й аргументовано викласти концепцію книги.
Зі словом підтримки виступив і пан Василь Масюк – давній прихильник наукової творчості Автора, ініціатор створення інституту розвитку лісівництва і деревинництва. Він запевнив, що Ігор Ребезнюк дає собі відлік у тому, що втілити написане в життя не менш важливо, хоч це і довготривалий процес. Про непросткість підготовки рукопису до друку розповіла ще одна гостя товариства – головна редакторка видавництва «Сполом» пані Галина Капініс.
Дуже цікаві і грунтовно-змістовні були виступи львівських письменників. У своїх промовах Лана Перлулайнен, Богдан Смоляк, Григорій Чопик, Василь Чабан визнали видання дуже потрібним і безцінним, особливо для тих, хто послуговується мовним контентом в науковій діяльності. Поет і доктор історичних наук Петро Шкраб’юк, подякувавши автору посібника, висловив сподівання, що введення до вжитку правильних слів – справа часу: адже ще років двадцять тому важко було уявити, що українці легко приймуть такі призабуті слова як “гвинтокрил”, “копаний м’яч”, “гринджоли”, “жарівка”, “наплічник”… А ще вартувало б згадати, що замість чужого слова ” копійка” існують “сотики”. Цей порівняльний ряд можна продовжувати.
Письменник, заслужений працівник культури України Віктор Палинський влаштував дискусію про складність вживання термінологічних слів у художніх творах. Але найважче довелося модератору Олесеві Дяку – очільнику письменницької організації, бо він мусив координувати регламент чисельних промов. Адже знаючим людям було про що поговорити.
На завершення презентант подарував літераторам ще одну несподіванку: заспівавши декілька власних пісень і акомпонуючи на гітарі, засвідчив творчу й романтичну вдачу.
Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ
