Відколи з’явилася книжка, коштовна в давнину річ – відтоді власники почали ставити на ній свій знак про приналежність. Це були записи, помітки, штампи тощо, які не лише повідомляли ім’я власника, але й несли певний художній зміст.
Таким власницьким знаком (за відповідними енциклопедичними словниками, див., напр., [1]), став екслібрис (з лат. дослівно: з книг) – знак, який переважно наклеювався на звороті обкладинки книжки. Часто це – спеціаьний штамп (печатка).
Екслібрис за різних часів залежно від підходу й історичних обставин пройшов доволі довгий щлях розвитку у пошуках власного обличчя як художній графічний знак (графічна композиція, віньєтка, ярлик з художнім малюнком і т. ін.). Екслібрис вживався як різновид малої чорно-білої або в кольорі графіки в різних техніках (ксилографія, літографія, лінографія, офорт, дереворит, цинкографія, шовкографія, тощо). Набував сюжетних рис, втілював уподобання книжника, відповідав його образу. Святослав Гординський, відомий український художник та дослідник малярства, автор багатьох публікацій про мистецтво, ще у першій половині ХХ ст. у низці досліджень екслібриса відзначив [2] кілька періодів його розвитку. Новий екслібрис виник з розвитком графічного мистецтва і становить мистецьку спадщину. Дмитро Степовик розглядає [3] екслібрис як портрет-символ цивілізованої людини. Сучасні українські художники-графіки в царині екслібриса продовжують традиції Г.Нарбута, С.Гординського, Н.Хасевича інших.
Екслібриси Григорія Радошівського зберігаються у фондах музею “Зборівська битва” (м. Зборів). На один з них з автографом творця графічної роботи, знаного українського художника-тернополянинина Ярослава Омеляна звернемо увагу детальніше.
Книжковий знак Г.Радошівського представлений також у виданні [4] у чорно-білому виконанні. Створений 2005–го року. Подається у вказаному збірнику і невелика біографічна довідка про власника екслібриса.
За дослідженням Б.Новосядлого [5], мистецький хист Ярослава Омеляна чи не найбільше проявився у нині рідкісному виді графічного мистецтва – екслібрисі. В нього таких творів – понад 400. Митець, створюючи мініатюру-екслібрис, виходить з концепції вічності та власного патріотизму, сконцентровуючи в сюжеті книжкового знака життєві перипетії.
Екслібрис Григорія Радошівського містить три групи символічних зображень. Це силует Замкової гори (Бони) в Кременці, де проходили, не завершившись отриманням атестата зрілості в силу трагічних обставин, шкільні роки власника знаку, розгорнута книга з пером, символами письменницького шляху, концтабірна сторожова вежа в непрохідній тайзі, яка загрозливо нависає над книгою. Все це огорнуте колючим дротом – символом мучеництва. Біографія Г.Радошівського [6], сповна потверджує зображене. Подібний сюжет (а також і долю власника знаку) бачимо й на екслібрисі С.Сапеляка (2000 р.) роботи цього художника, представленому, зокрема, на персональній виставці [7] книжкових знаків у Львові 2004 р., присвяченій 190-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка.
Ярослав Омелян (народився 01.01.1929 р.) – професійний художник-графік, член Національної спілки художників, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. братів Лепких та переможець Всеукраїнського конкурсу екслібрисів. Його твори і плідний творчий шлях постійно перебувають під увагою дослідників [8, 9]. Митець сповнений оптимізмом, творчими задумами, рвійним бажанням творення. Під час щирої розмови у майстерні художника при зустрічі з автором цих рядків поділився своїм теплим спогадом про побратима Григорія Радошівського та подарував на згадку буклет своєї персональної виставки екслібрисів.
Література:
1. Літературознавча енциклопедія. У двох томах. Т. 1. А-Л / Автор-упорядн. Ю.І.Ковалів. – Київ: Видавничий центр “Академія”, 2007. – С. 320.
2. Святослав Гординський про мистецтво / Упорядн. Х.Береговська. – Львів: Вид-во АПРІОРІ, 2015. – С. 94-96.
3. Нестеренко П. Історія українського екслібриса. Вид.2-ге, доп. – Київ: Темпора, 2016. – С. 6-8.
4. Омелян Я. Екслібриси. (Книжкові знаки). Вип. 7. – Тернопіль: Друк Шабала Н.Є, 2005. – С. 13.
5. Новосядлий Б. [Вступ]. / Ярослав Омелян: живопис, графіка. Каталог. – Тернопіль: Джура, 2008. – С. 12.
6. Шевчук В. Розповідь про Григорія Радошівського (01.12.1929 – 13.05.2013) // Білий Берег. – 2015. – Тернопіль-Зборів: Терно-граф. – Вип. 1. – С. 10-38.
7. Виставка книжкових знаків художника Ярослава Омеляна. [Буклет]. Львів: Тернопільська обласна організація Національнохї спілки художників України. Львівський палац мистецтв, 2004. – 1 с.
8. Новосядлий Б., Новосядла Н. Сто десять сходинок мистецької долі Ярослава Омеляна // Вісник ЛНАМ. –2009, вип. 20. – С. 332-354.
9. Павлович О.В. Екслібриси Ярослава Омеляна у контексті мистецтва Тернополя // Вісник ХДАДМ. –2015, № 2. – С. 34-37.
