21 липня минуло 78 років із дня смерті видатного поета, прозаїка, науковця, художника, громадського діяча, вірного сина України Богдана Лепкого. У церкві Пресвятої Трійці м. Бережани було відправлено заупокійну службу. 22 липня шанувальники творчості письменника зібрались у виставковій залі музею Богдана Лепкого м. Бережани на годину пам’яті «Відлітають журавлі в вирій».
Запаливши свічку пам’яті, працівники музею Б. Лепкого і всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять видатного поета, знаних лепкознавців, сподвижників його слова. Учасники заходу, серед яких були лауреати Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких, представники музеїв, бібліотек, інших установ, жителі міста, поклали квіти до пам’ятника письменнику біля ратуші.
Син Золотого Поділля, наш славний земляк, учень і вчитель Бережанської гімназії (нар. 9 листопада 1872 р. у священичій родині на Поділлі, на х. Кривеньке біля с. Крегулець на Тернопіллі), автор безсмертних «Журавлів» Б. Лепкий відійшов у вічність 21 липня 1941 року у м. Краків (Польща), куди переїхав із сім’єю після початку Другої світової війни, 23 вересня 1939 р. Похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі у гробівці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою “Богдан Лепкий поет”. Тут у 1972 р. встановлено барельєф письменника (скульптор Григор Пецух). Ім’ям Лепкого було названо одну з вулиць міста Кракова (на жаль, вулицю перейменували…). Б. Лепкий приятелював із письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та ін. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, Ольгою Кобилянською, Оленою Кисілевською та іншими відомими особистостями.
Твори видатного письменника, українського інтелекту й патріотизму, що підносять національний дух українців світу, перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами. За словами Лідії Купчик, Богдан Лепкий – «вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. Отакими є іпостасі цього видатного українця, ім’я і твори якого в совєтські часи були строго заборонені, і в наш час це ім’я надто мало згадується й недостатньо пошановується. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Ім’я його – Богдан Лепкий… Захоплюючись Богданом Лепким як видатним письменником, науковцем, педагогом і громадським діячем, треба пам’ятати, що разом з тим він не покидав і пензля, малював картини, вивчав історію мистецтва, популяризував доробок українських митців, допомагав їм морально і матеріально. У нього була мрія, яку вдалося здійснити лише частково – «написати пензлем історію України». У 1943 р. побачила світ книга “Богдан Лепкий 1872 – 1941: Збірник у пошану пам’яті поета” (Краків – Львів: Українське Видавництво). Важливо, що автографи Б. Лепкого зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника та інших державних установах. Основна частина архіву довгий час була за кордоном. Із 1965 року, після сина Богдана Лепкого Ростислава, єдиний опікуном цього зібрання став племінник Б. Лепкого сл. п. доктор Р. Смик, котрий привіз цю неоціненну спадщину письменника зі США в Україну, зокрема в музей Б. Лепкого м. Бережани.
Про те, як проходив похорон Великого Сина Українського Народу у Кракові, про перші жалобні академії, вечори пам’яті на вшанування Богдана Лепкого у Львові, Берліні, Відні, Кракові, Станіславові, за матеріалами репортажів у газеті «Краківські вісті» розповіла завідувач відділу з основного виду діяльності музею Наталія Стрілець. Учасники заходу переглянули відеопрезентацію, основу якої склали світлини з похорону Сина Золотого Поділля.
Заслужений працівник культури України, лауреат премії ім. Братів Лепких Надія Волинець поділилася спогадами, як організовувався один із перших вечорів пам’яті митця у незалежній Україні, пригадала хвилюючі моменти підготовки до відкриття пам’ятної таблиці Богдану Лепкому на бережанській ратуші, що було приурочено до 51-ї річниці смерті поета.
Член Національної спілки письменників України, лауреат премії ім. Братів Лепких Василь Савчук прочитав власні поезії з циклу «Краківські думи Богдана Лепкого». Колишня працівниця музею Тетяна Тремба розповіла про роботу над каталогом «Україна вшановує Богдана Лепкого», у якому зібрано інформацію про пам’ятні знаки на честь письменника. Лауреат премії ім. Братів Лепких, науковий співробітник музею книги Ярослава Мазурак говорила про творення власної музичної Лепкіани та перші вечори на вшанування Великого Сина Золотого Поділля в Україні.
Присутні з цікавістю оглянули ілюстративну виставку «Як в чужині умру, то згадайте мене…».
Тетяна Бідзіля, м. Бережани.
.
