Часто-густо до сердець наших украдаються думки грішні: неспокій, малодушність, брак довір’я, розпука. У хвилини розпачу й безвихідних ситуацій тільки єдиним виходом із них є щирі молитви до святого апостола Юди-Тадея, до святого чудотворця Спиридона Тримифунтського, а також сердечне читання Святого Письма.
Святий Тадей належав до сім’ї Христа Спасителя. Він ясніє великими чеснотами, є вірним заступником тих, хто його прославляє і до нього з довір’ям припадає. Він – опікун і заступник у важких обставинах. Святий Тадей і святий Спиридон завжди приходять на допомогу своїм могутнім заступництвом, бо мають од Бога ласку допомагати всім тим, хто втратив надію на порятунок.
Неспокій, тривога й журба. Цей сірий і моторошний стан наших душ доволі довго може тримати людину у своїх холодних лещатах. Святий апостол Петро зовсім легко виводить нас кожного з цього тривожного стану: «Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (І Петра, 5: 6,7).
Малодушність також зникає як роса на сонці, коли будемо пам’ятати слова апостола Павла: «Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Павла до євр. 4, 15).
Євангеліст Матвій брак нашого довір’я лікує такими словами, в які мусимо твердо вірити: «А Він відповів їм: «Чого полохливі ви, маловірні?» Тоді встав, наказав бурі й морю, і тиша велика настала…» (Матвій, 8, 25-26).
Розпуці не повинно бути місця в наших душах після слів євангеліста Івана: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в мене віруйте!» (Іван 14, 1).
Лихий ні на хвилину не дрімає. Цар світу сього у своєму арсеналі має безліч засобів, аби знищити нас, Боже створіння. Проте все це лише марна піщинка порівняно з Провидінням Господнім. Адже в нас велика й непохитна міць і зброя – тверда, щира, всепереможна Віра християнська.
Зиновій Бичко,
член Національної спілки журналістів України