До етимології походження назви міста Чорткова

Згідно однієї із перших офіційних документів, в якому є згадка про Чортків – це 1522 рік, як село Чартковіче (Czartkowicze) Теребовлянського староства Руського воєводства. Зазначаю, що завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, сприятливим природним умовам і ресурсам місто відігравало значну роль в історії Східної Галичини.

Але переважна чисельність літератури, яка висвітлює історію Чорткова, носить суто інформативний та довідковий характер, а багато історичних подій є суперечливі та мало вивчені. Деякі дослідники та краєзнавці, наприклад Марек Сцісляк, Юзеф Опацький, Томаш Кунжек, авторський колектив тритомного видання «Історія міст і сіл Тернопільської області» в своїх роботах базувалися на «списуванні» та «переписуванні» один в одного неперевірених подій і фактів. Таке «написання» історії міста базувалося на безглуздих і комічних історичних фактах, взятих, наприклад, із усної народної творчості або «зі спогадів моєї бабці», які були головним документом, джерелом та архівом «краєзнавця» Яромира Чорпіти, котрий навіть став «доктором філософії та історії австралійсько-шведської асоціації медієвістів та археографів», якої в природі не існує взагалі.
Тому, не маючи морального права «списувати» та покликатися на перерахованих вище осіб, лише на підставі аналізу академічної наукової літератури та джерел, маю намір подати більш критичний матеріал стосовно даної теми.
Доволі часто в краєзнавчих розвідках та численних Інтернет-сайтах можна прочитати різні припущення про етимологію походження населених пунктів. Особливо гостро питання стосується походження Чорткова. На свій смак та розгляд різні автори видумують всілякі нісенітниці стосовно цього питання. Якщо підійти із наукової точки зору – в першу чергу потрібно покликатися на дослідження із ономастики. Тобто це є спеціальна лінгвістично-історична дисципліна, яка вивчає власні імена та топонімію. Власне покликаючись на фахові дослідження провідних фахівців України із ономастики, хочу навести уточнення та деталі походження міста Чортків.
Згідно з офіційною датою, Чортків вперше згадується за 1522 рік як Чартковичі (Czartkowicze). Зазначу, що цей ойконім (населений пункт) не може походити ні від «Czartki» Сєрабського повіту, назва начебто занесена сюди Прондотом. Це так собі лише «уявив» Марек Сцісляк у книзі «Чортків в роках 1522-1946», яка була видана у Польщі, м. Вроцлав, 1993 р. Насправді походження має давньослов’янську етимологію, який має апелятиви: *čara «риска, лінія», «кордон» «борозна»; *čarati «проводити межу» «креслити, проводити неглибоку борозну», «борозна»; *čersti «проводити борозну», орати (<рити); староукраїнської чрьта – «риса», «лінія», що походить із індоєвропейської *кеr-t «різати». Зазначаю, що ойконіми в Україні, які мають закінчення -ичі, належать до найдавніших слов’янських географічних назв. Найбільш дослідив їхнє походження та виникнення на теренах України, відомий український науковець – це кандидат філологічних та доктор історичних наук Олег Купчинський ще в 1960-х рр. Дослідник встановив, що такі ойконіми (населені пункти) є одними із найдавніших слов`янських географічних назв, які почали виникати в період розкладу родових общин та формування державних відносин. Вони виникали від особливостей географічного розташування, рельєфу місцевості, характеру суспільної праці або антропоніма – тобто власника населеного пункту, першопоселення чи від назви роду, яка заселила місцевість.
У нашому випадку етимологія назви міста Чорткова походить від антропоніма *Чорткович або *Чортко. Зокрема, в пізньосередньовічних та ранномодерного часу (XVI-XVII cт) актах і документах неодноразово фігурують такі особові назви людей, як *Чортковичъ або *Чортко. Згодом, Юрій Чортківський, отримавши в 1522 році від польського короля Сигизмунда право на володіння селом Czartkowicze, отримав своє родове прізвище Czartkowski від ойконіму Czartkowicze. Тобто Юрій отримав своє прізвище від населеного пункту, який належав йому. Ця практика становлення та формування прізвищ була характерною рисою у той час, коли переважна більшість шляхетських родів отримала свої прізвища від населених пунктів, що належали їм. Згодом у процесі виникнення нової поселенської структури, коли із села (villa) виникло місто із замком (oppidum), то новий ойконім отримав свою нову назву від антропоніма Чортковського, тому став називатися Czartkow. Адже закінчення на -ів також свідчить про походження ойконіма від антропоніма. Стосовно заміни в першому складі голосної -а на -о не слід вважати, що це є транслітерація чи редукція, в результаті якої одна літера затемнюється, натомість висвітлюється інша. Той факт, що в першому складі збереглася голосна «о», свідчить, що цей ойконім не зазнав полонізації, адже згідно з правилами польської граматики перший склад речення обов’язково передавався б через літеру «а». Практично у давніх документах та актах, всі населені пункти Галичини зберегли свої давньоукраїнські назви – вони лише частково змінювали своє звучання, у залежності від особливостей правопису та фонетики тодішньої мови діловодства: латинської, польської, німецької.
У нашому випадку ім`я Чортъ походить від апелятива «чортъ». Так, відомий український мовознавець, який свої дослідження присвячував вітчизняній ономастиці, доктор філологічних наук Михайло Худаш (1925-2011), зазначав, що в глибоку давнину у слов`ян ім`я Чортъ вживалося як особливе містичне ім`я із якимось сакрально-містичним навантаженням, оскільки його не цуралися вживати навіть особи верхів суспільства.
Так що етимологія назви Чортків до апелятива «чорт», що в розумінні християнського вчення та уявлення про демонічну (хтонічну) силу чи від міста Чартки Сєрадського воєводства, Чорного чи якогось Чорнобога, жодного відношення не має. Не зрозумілий є той факт, хто тепер зміг «додуматися», аби якось прив’язати літописний Моклеків до Чорткова (йдеться про краєзнавчий путівничок «Синергія культур», виданий минулого року Чортківською міською радою). Це повний абсурд! Такою ж нісенітницею та абсурдом є те, начебто поляки навмисне назвали Чортків від апелятива «чорт» (що має відношення до християнського символу зла) або, за твердженням інших «фахівців», від апелятива «очерет», яким начебто колись заросла каньойоноподібна місцевість навколишньої території, що оточує місто. Щодо «очерету» – то це є безглуздя «дохтора» Яромира Чорпіти, який є членом (правда не відомої нікому у наукових колах), а насправді придуманої ним «асоціації медієвістів та археографів» із Швеції та Австралії. Цей «постулат» дослівно списаний «дохтором» Чорпітою від якогось «знавця топонімії» Ващенка, котрий серед науковців взагалі не відомий. Що поробиш, такі реалії теперішнього життя: люди, із освітою ПТУ стають докторами наук, інші професорами із двома «фф» й «академіками».
На прикладі походження назви Чортків визначаємо, що становлення назви міста Чорткова пройшло кількома етапами – це, практично, закономірна властивість становлення назв багатьох населених пунктів.

Володимир ДОБРЯНСЬКИЙ, археолог, краєзнавець, воєнний історик, спелеолог, член Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка

P. S. Автор цієї статті висловлює щиру вдячність своїм друзям, які є провідними фахівцями України в галузі ономастики – це доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І.Франка Зоряна Купчинська та кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Ярослав Редьква.

Надруковано із змінами та доповненням з газети: «Голос народу» – № 45(8698), від 9 листопада 2018 року – с. 7

.

***

Післямова Володимира Погорецького, головного редактора журналу “Золота Пектораль”:

Чортківський археолог та краєзнавець Володимир Добрянський запропонував до друку статтю – свою версію щодо походження назви міста. Звичайно, що не всі висловлені ним думки є беззаперечною істиною, тому краєзнавцям ще є над чим попрацювати. На мій погляд, версія В. Добрянського також не підтверджена серйозними науковими джерелами. Це, на мій погляд, – гра слів, не більше… Правда, погоджуюсь з автором статті, що ми і досі послуговуємося найпоширенішими версіями щодо походження назви Чорткова, побудованих на основі переказів і легенд. Я теж, змушений найближчим часом, яко автор-упорядник краєзнавчого путівника «Чортківщина», винести на суд читачів й свою публікацію про походження назви нашого міста, щоправда, з іншими історични фактами і доводами. Чекаю зауважень і коментарів від читачів “Золотої Пекторалі”. Тільки у різнобаченні і різночитанні – народжується істина.