(Олег Никоф, Кардиограмма молитвы. Верлибры. Серия TEXTUM&RANEUM. –
Киев: Друкарский двор Олега Фёдорова, 2019. – 168 с.)
Творчість мого однолітка Олега Нікофа і його самого знаю, здається, вічно, хоча реально зустрічав його, тиснучи руку, раз чи два. Це той випадок – коли духовна спорідненість душ летить попереду і вище кревної спільності у метафізиці часопростору і визначає візерунок розкоші людського спілкування творчих суб′єктів під Божою рукою.
Це вже пізніше я дізнався, що Нікоф (це псевдонім Олега Миколайовича Федорова) так само, як і я, прийшов до гуманітаристики з військового училища… І став класним поетом із широким світоглядним діапазоном та аристократичними дієвими поняттями спів-існування у цьому світі загалом і в літературі зокрема.
Олег Федоров − організатор іскристого поетичного Міжнародного фестивалю «Інтереальність», член Комітету міжнародного літературного фестивалю Арка-Фест (Барселона, Іспанія), дипломант літературної премії імені М. Кириєнка-Волошина, літературної премії імені Ернеста Хемінгуея, член журі багатьох міжнародних конкурсів і премій, серед яких молодіжний конкурс «Гранослов», керівник літстудії «Восход» при НСПУ, видавничо підтримує антологію творчого об’єднання сатириків і гумористів НСПУ «Колючі каштани». Він − автор кількох книг і потужний Видавець зі своїм «Друкарським двором Олега Федорова», який випустив у білий світ у 2019 році і мою книгу віршів «Тріщина»…
* * *
Отож, це природно, інтуїтивно передбачливо, що поет-мудрець, дитинній душі якого вже тисячі років, після класних, уже класичних, строф на кшталт:
Ты помнишь, дружище, вьетнамские кеды?
Коленную выпуклость детских колгот?
Настольный хоккей у блатного соседа?..
А ну-ка, напомни, какой это год?
має закономірно перейти на «сувору» мемуарну прозу… або на… верлібр, що Він і органічно зробив, пішовши іще вище-глибше, далі: на верлібр-молитву… Про що так і хочеться вигукнути спересердя і з добрим гумором (за який Олегу Нікофу особливий респект): «Правильним шляхом ідеш, Побратиме!..».
Невимовно файно, що ця ажурна книжечка «Кардіограма молитви» тримовно-триєдина.
Приємно, що знаю і поважно люблю усіх «учасників Проекту»: і Тетяну Шеіну, й Сергія Лазо… відчуваючи кардіокатарсис і бодіекстазм від таких-от віршів тут:
Бажання
Крапелька крові
З плямами щастя
На Джомолунгмі
Мізинця –
Сонечко
Не лети на небко
Там не дітки –
Предки
і вдячність за довіру причетності…
Ігор Павлюк