Т Л І Н Н Я
Хоч як їх не пече, все ждуть-пожари
Віктор Гриценко
Ішов і уявився жар.
А він мене привів на згар,
Який зоставив кочегар,
Бо нашептав йому шинкар,
Що всі на цей чекають дар.
Але у сяєві пожеж
Зненацька вибіг на манеж
Думок розгніваних кортеж:
– Невже не знає кочегар,
Що час вже вивів на олтар
Замість чужинного пожар
Вже добре зримі й з дальних веж
Багряні помисли пожеж,
Які прийшли до рідних меж,
Позбувшись штопаних одеж.
.
Н А Г О Д А
А вийшло-долі кинула перчатку
Надія Кир’ян
Хоч поставив час печатку
На зашмульгану перчатку,
Ще таки не чула мови,
Що чуже ужила слово.
І кричу собі: «Та годі!
Не сумуй! Радій нагоді!»
.
Б О Ю С Я К А Р И
Елітний лікар військкомату
Здоров’я гарантує вам.
Ви хворі? Миттю підрихтує,
Позбавить скарг, журби, досад
Михайло Пасічник
«Українська літературна газета»
№11, 2023 р.
Не відшукає серце ладу,
Коли улюблену досаду
Захочу, молячись на хитрість,
Переінакшити на прикрість.
Тому беру над віршем владу,
Щоб кара і за натяк зради
Не завітала через хитрість…
Vіvat, ДОСАДО! Знищу ПРИКРІСТЬ!
.
С О Л О М К О Л Ю Б
Перун і ПОТОМКИ боронять Вкраїну
Василь Піддубняк
«Українська літературна газета»
2024. №3
Дивувалися ПОТОМКИ,
Як піїт стелив соломку,
Хоч журилися НАЩАДКИ,
Що не те чинив їх татко.
.
«Ч А Р И» Л Ю Б О В І
Важкий туман розлігся, мов хазяїн
Та і доповз аж до сільських окраїн
Наталія Бідненко
«Українська літературна газета»
№11 за 30 листопада 2024 р.
Мене, повірте, гарно так ласкає
Закоханий в рядки мої «хазяїн»!
Із ним я на «окраїнах» блукаю.
Бо вірю: пародистів там немає!
О, Боже мій, усе ж один загаявсь
Й від нього із автографом вже маю
«Присвяту» – із околиці вітає!
Ті рими від «хазяїна» сховаю –
Мене без кацапізмів не кохає!!!
.
Т А Є М Н И Ц Я
Аби не довелось підсмажить на кострі
Олег Озарянин
З кн. «Поглядом дивака»
Я знаю, що мені, мабуть, пора
Швиденько бігти далі від «костра»,
Бо відвернусь від нього лиш на мить,
А вже до неба ВОГНИЩЕ горить.
Чому зі мною і таке бува?
Від розмислів аж пухне голова!
Невже бентежні вимисли пера
Ковтнуло з сміхом полум’я «костра»?
За це від нього прудко побіжу.
Куди? Собі і вам це не скажу!
.
С К А Р Г А
І кинуть в римські води сточні
———————————————-
Порновлада не оре, й не сіє
———————————————
Змирись, і не рубай з плеча
Юрій Кондратюк
Журнал «Світло спілкування» №35, 2024
Зле сталося в цім світі точно!
За те, що пишу так, як вмію,
Й помилочки у римах сію,
Мене в політ швирнули «сточний».
Паскудників не розумію!..
.
«І К О Н О П И С Е Ц Ь»
Мав татуїровку на руці
Любомир Михайлів
Рву арніку на лісовій поляні
Кн. «На околиці осені»
Заволаю з переляку: «Пробі!»
Бо тавро з’явилося якесь
Серед ночі на моєму лобі,
Зруйнувавши гонор й спокій весь.
Плачуть вже ікони-кацапізми!
Рима невдоволено бурчить!
Ах! Навіщо пародійна «клізма»
З побажанням:»Рідну мову вчи!»?
Як із ним з’явитись на «поляні»,
Де блука «татуїровок» тьма,
А для думки про татуювання
Місця на галяві дум нема?
.
Г О Л О С Л Е Л Е К И
… І руль під пальцями білів
Анатолій Ненцінський
Кн.» Пожнив’я»
Жабун перед своїм стрибком «бульк- бульк»
Зухвало дуже подививсь на «руль».
Але йому й лапищами всіма
Не вдасться з-під лелечого керма
Десь утекти Й уже ніякий «руль»
Йому не подарує гарний «бульк».
Адже лунає чемно від керма,
Що правильного квакання нема.
Даремно він радіє, що ще дуль
Не здріє, задивляючись на «руль».
За поклоніння «мудрощам» своїм
Нахабу цього з апетитом з’Їм.
Ігор Фарина
м. Шумськ на Тернопіллі
Leave a Reply