(частина І)
Музей Westfries в пошуках вкрадених предметів мистецтва отримав допомогу з неочікуваного боку. Колишній Голова української секретної служби тепер втрутиться в цю гучну справу. І це неймовірно, адже Служба безпеки України відіграла не останню роль у торгівлі вкраденими картинами.
Музей, серед іншого, тривалий час вказував на зв’язок Наливайченка з цим викраденням. Саме він очолював СБУ в період з 2006-го по 2010-ий рік і повернувся на цю посаду після того, як Віктор Янукович втік до Росії у 2014-му.
Наливайченко брав участь у розслідуванні катастрофи МН-17. Його ім’я фігурувало у справі пограбування в Хорні, тому в Нідерландах панували сумніви щодо надійності цих розслідувань. У червні 2015-го року нинішній президент України Петро Порошенко звільнив Валентина Наливайченка з посади Голови СБУ. Наливайченко почав займатися боротьбою з корупцією.
Він довільно спілкується англійською, розповідаючи міжнародним ЗМІ про зловживання у себе на батьківщині. В цих інтерв’ю він часто критикує Порошенка, який, за його словами, вкрай мало робить для боротьби з корупцією.
Наприкінці 2017 року Наливайченко раптово з’явився в Хорні. Там він має тісні зв’язки з арт-детективом Артуром Брандом, завдяки зв’язкам якого до музею вже повернено 5 картин. За словами Бранда, картини перебували на руках парамілітарних осіб і є підозри, що ще 19 так само знаходяться у їхніх руках.
За словами Бранда, музей високо цінує можливості та зв’язки Наливайченка: «Я нещодавно розмовляв з ним по телефону і, звісно, підозри були, проте він продовжував наполягати, що не причетний до крадіжки картин. Я запросив його приїхати до Хорну», — зазначив Бранд.
Так і сталося. Наливайченко прийшов на зустріч з Брандом та директоркою музею Ад Ґердінк. Він стверджував, що дуже багато людей в СБУ — корумповані. Бранд запевнив, що хоче вірити Наливайченку, але йому слід допомогти вистежити картини. Наливайченко пообіцяв задіяти свої зв’язки і зробити все можливе. «Він — сильна та впливова людина в Україні. Якщо він не зможе досягти успіху – ніхто не зможе!», — сказав Бранд.
Музей Westfries навряд чи відступить, адже розслідування крадіжки українською владою не ведеться активно. Не довіряють українській владі й окремі політики. В світлі цього, музею відтепер слід бути більш прагматичним. Та не дивлячись на це, Бранд практично переконаний в тому, що Наливайченко дійсно про цю справу нічого не знав.
Видається, що ставка робиться саме на «ту конячку». У Бранда й дос і є світлина, де Порошенко позує поруч із Борисом Гуменюком — «великим шахраєм», в руках людей якого якраз і перебувало 5 повернених картин.
«Тому у мене практично немає впевненості в тому, що Київ нам допоможе. Там безсоромно чекають, доки все уляжеться», — підкреслив Артур Бранд.
Висновок. Мета виправдовує засоби. І «засіб» — Валентин Наливайченко, людина з політичними амбіціями, яка працює на добре ім’я в такій країні, як Нідерланди. І ситуація дає йому шанс стати героєм цієї держави.
(частина ІІ)
Тепер, коли ми побачили всю історію корупції в Україні, хотілося б дізнатися: як там справа з крадіжками витворів мистецтва в музеї Westfries? Коротка відповідь: погано! Якщо розлогіше: на даний момент є ще 19 музейних експонатів, що належать музею Westfries, і які зникли безвісти в Україні.
У випаленій війною країні, секретна служба була задіяна якщо не в пограбуванні, то, принаймні, в участі у торгівлі національними художніми скарбами (картинами). Які були вкрадені ще у 2005-му році. Долаючи величезну кількість фейкових новин у цій справі – Noord-Hollands Dagblad розповіли про те, як колишній очільник секретної служби України намагається допомогти музею повернути ці витвори мистецтва.
От тільки є одне але: друзі Рютте, Пехтольда та Юнкера у Києві – йти на співпрацю не поспішають…
Приклад А: вище ми прикріпили досить красномовну світлину, на якій Петро Порошенко, «чокогарх» України, весело вітається з декількома людьми, в тому числі з Борисом Гуменюком, одним з комбатів добровольчого руху, головним підозрюваним у справі, у якого вдалося «відбити» п’ять картин з великим болем, зусиллями та пручанням з боку офіційного Києва.
Приклад Б: На відео нижче, ви можете побачити процес реставрації цих п’яти полотен, тому що ці люди гадки не мали як правильно зберігати витвори мистецтва. І чи повернеться колись все інше?
Та поки Рютте та Александр Пентхаус намагатимуться зберегти дружбу з «шокопринцем» — ми ні на що не можемо розраховувати.
