«Поезія- це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…» (Ліна Костенко).
Саме такими словами розпочались літературні читання у Чортківській гімназії №2. Вчителька української мови та літератури Галина Степанівна Старик організувала захід з тією метою, щоб показати учням, що справжні поети не лише були, а є серед нас і тепер. Дуже часто, йдучи вулицями міста чи села, ми навіть не здогадуємося, що повз нас пройшов письменник – велика людина, майстер слова і пера.
Справжньою натхненницею стала учениця 8-Б класу Вікторія Ратушняк, котра якось після уроку підійшла до вчительки і показала їй свої перші віршовані рядки. Похвально, що сьогодні ми маємо молодь, котра читає, глибоко мислить, відчуває світ по-особливому… Інша зірочка- колишня учениця Галини Степанівни – Ангелінка Кулачук із села Вільховець. Вона почала віршувати зовсім недавно. А спонукала до цього раптова смерть отця-пароха Володимира Старика, котрого поважала і любила не тільки вона, а й уся парафіяльна спільнота. Дівчата розповідали про себе, цитували свою поезію, зачарувавши нею усіх присутніх.
Окрасою свята були три письменники: Ганна Костів-Гуска з Борщівщини, Володимир Погорецький з Чорткова та Романія Блаженко з Трибуховець, що біля Бучача. Про цих талановитих людей протягом заходу ми дізналися більше, бо кожен із них розповідав про свій життєвий і творчий шлях. З дозволу і благословення о.Володимира Білінчука, ректора Чортківської Дяківсько-Катехитичної Академії імені Григорія Хомишина, мали змогу почути пісні у виконанні братів-студентів, музичним керівником яких є Юрій Мирославович Майданик.
Першим до усіх присутніх звернувся Руслан Володимирович Кульчицький, директор гімназії, кандидат історичних наук. Він привітав гостей, присутніх, зазначивши, що поетичне слово торкало і торкає багатьох. А якщо у ньому ще є присутній Бог, то немає нічого неможливого. Бо Бог- це основа основ. А також побажав, творчого натхнення, успіхів і щоб літературні читання були для усіх незабутніми, яскравими, цікавими, пізнавальними для учнівської молоді та присутніх. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв усіх часів України.
Поважним гостем свята був Преосвященний Владика Дмитро Григорак, правлячий архиєрей Бучацької Єпархії. Він звернувся до присутніх словами зі Святого Письма: «Споконвіку було Слово, і з Богом було слово, і Слово було- Бог. З Богом воно було споконвіку. Ним постало все, і ніщо. Що постало, не постало без Нього» (Ів.1, 1-3).
Владика також процитував рядки Т.Шевченка:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос- більш нічого.
А серце б’ється- ожива,
Як їх почує!..
Слово Кобзаря пробудило гідність і свідомість нації, мільйонів людей, пробудило нашу історичну пам’ять і надихнуло на боротьбу. Боже слово всемогутнє і завжди діяльне і Він дає людям, яких вибрав, особливий дар слова, яким зрушує серця мільйонів і творить історію». Владика Дмитро звернув увагу усіх присутніх на те, що слово має велике значення у житті кожного. Адже ним легко як потішити, так і зранити.
Під час літературних читань учні гімназії декламували поезію вище згаданих авторів, мали можливість пробувати віршувати разом із ними, а також усі присутні розфарбовували пряники, які вже наступного дня передали на фронт нашим Захисникам.
Гостей вразило те, як багато талановитих дітей і педагогів ми маємо. Адже гімназійний хор і дует під керівництвом Ольги Павлівни Слюбик з кожною піснею зачаровували все більше і більше.
Не можна не згадати про ансамбль «Адорація» із села Вільховець. Дівчата разом із музичним керівником Іваном Васильовичем Томином виконували пісню «Під Покров», а також разом з усіма вимолювали у Бога того довгоочікуваного миру для нашої України та цілого світу піснею «Даруй нам мир».
Насамкінець вільхівчани пригощали гостинцями зі свого рідного краю: пампушками та яблуками.
Велика подяка Олександрі Орестівні Гіль, заступнику директора з ВР, Тетяні Миколаївні Блаженко, педагогу-організатору і Петру Степановичу Захарчуку, робітнику гімназії за допомогу в організації заходу і технічний супровід.
Думаю, ніхто не залишився байдужим, а навпаки, виніс зі свята у своєму серці частинку добра і любові, що панували впродовж виховного заходу. А з нашими поетами обов’язково від тепер зустрічатимемося частіше.
Олександра Гіль,
Заступник директора з ВР
Leave a Reply