У той час, коли наша мова, нарешті, виходить із пут стагнації, не всі державні інституції сприяють її вільному та позитивному розвитку.
Так, чи не на усіх каналах державного телебачення ігноруються мовні норми, порушуються елементарні основи мовленнєвого контенту.
До найбільш поширених огріхів належать, зазвичай, лексичні й семантичні зміщення. Наприклад, у мовленні дикторів, телеведучих, у перекладних титрах допускаються неоковирні кальки та утворення на кшталт: «сама актуальна тема», «найбільш багатіша наша земля», «об’єктивніша думка», «в результаті журналістського дослідження», «з точки мого зору», «багаточисленна публіка», «так як не відбулося дискусії», «у місяці грудні», «у першу чергу», «сім годин і десять хвили» (про точну годину), «зеленкуватіший колір» тощо. Фундамент мови – фонетичну структуру – розхитують недолугі «шчьо», «чьому», «невжє», «чясом».
Нерідке явище в телепередачах граматичного порушення норм української мови: «знущатися над кимось», «дякую вас», «згідно закону», «робити роботу», «пішов в отпуск».
А який рівень телереклами! Фарисейське нахабне глузування з української мови, допускається навіть вживання соромітської лексики.
Не знаю достеменно про так звану мовну квоту!, але української мови, повірте, на голубому екрані як кіт наплакав…
Може, хоча б одна чиновницька душа від питань телебачення таки й перечитає ці рядки, писані з болем у серці. Без надії сподіваюсь!
Зиновій Бичко, мовознавець