Милозвучна Нічлава… Таємничо-поетичній назві річки сприяє, мабуть, те, що свою повноводність вона черпає із багатьох потоків розлогих просторів Тернопілля. Нічлава тече в межах Гусятинського, Чортківського та Борщівського районів; бере свої витоки з Теребовлянського та Гусятинського; тече в межах Подільської височини на південь. Це – ліва притока Дністра (Басейн Чорного моря) – пише газета.
Загадковість цієї назви переймають, іменуючи себе «Нічлава», ПАПи, футбольні команди, музичні гурти, магазини, розважальні заклади та інші; під такою назвою з’явилися навіть парфуми.
Річці присвячена й поетика тих, хто народився та виріс на її чепурних берегах, «де поміж лугів і верб, поміж пахучі трави, Нічлава тихо в’ється в синю даль». Зокрема, слід відмітити творчість борщівської поетеси Ганни Костів-Гуски, котра дуже часто в своїх віршах звертається до «рідної річки»:
«Моя колиско, перші тут сліди,
Початок пісні – трепетна Нічлаво!»…
«Як світ стара, пливе одвік Нічлава,
Спокійні води до Дністра несе»…
У багатьох віршах п. Ганни чути «плескіт і жебоніння» Нічлави (перша збірка поетеси так і називається «Нічлава»).
Коли глянути на карту нашої області, то побачимо, що Нічлава бере свій початок із потоку, що в Сухоставських полях. А відтак – прямує роздолами до села Устя Борщівського району (місцеві жителі цей потік називають Стрілкою), зливаючись з потоком, що блакитною стрічкою красить поля с. Рудки Гусятинського району. Там де перетинаються русла, котять хвилі два ставки, з яких уже однією річкою-стрічкою біжить водиця. Люди називають цю річку-річечку Крутилів. Сув’яззю Стрілки та Крутиліва й зроджується Нічлава, а саме Західна Нічлава. За Колиндянами в Західну Нічлаву вливається Східна, що немов би виринає з чагарівських полів; звідкілля – через Коцюбинці, Жабинці до Пробіжни та Малих Чорнокінців. Перед млином у Малих Чорнокінцях на межі із селом Великі Чорнокінці в Східну Нічлаву з шумом впадає з гори річечка Нічлавка, наче молодша сестронька.
Впадає Нічлава в Дністер поблизу села Устя.
Звідки ж походить дивовижна назва річки та яке її означення?
Імовірніше спонукою до такої назви було споглядання гирла річки, де вона найповноводніша й несеться таємничо, на лавою. В деяких селах сусіднього Борщівського району ще в минулому столітті річку називали Нишлава, Ничлава, і т. п. Це і наведено на думку про походження назви, що складається з двох слів – Ніч і Лава або, як раніше, – Ніш Лава, Ниш Лава, Нич Лава.
Тлумачення «нишк» – нишком, що означає: замовкати, затихати, заспокоюватися, потихенько. А «лава» має кілька значень, з яких найбільш влучне геологічне – лавинний.
Коли спадало тепле Сарматське море, лишень уявити, то між пагорбів справді неслася велика, але принишкла, тиха лава води. З часом води ставало все менше, вода спадала, вимиваючи грунт, залишала, так звані, мітки на пагорбах у вигляді стежин (уздовж лівого берега річки) на Широкій Долині в селах Швайківці, Шманьківці (на третьому фото) і так далі.
Спробуємо скласти усі пазли докупи: назва річки – нишкла лава, нишк лава; що в сучасному розумінні – затихла, заспокоєна, тиха лава. Для зручності у вимові «нишк» трансформувався у «ниш» – «ніш» – «нич» – «ніч»; в кінцевому результаті й утворилася – «НІЧЛАВА» (тиха, проте велика лавина води).
Нічлава несе свої води розлогими долинами, подекуди й болотистими місцями, що встелені з ранньої весни до пізньої осені різною квітучою рослинністю. В її спокійних плесах відбиваються верболози, вільхи, осока, липіх (татарське зілля), очерет і – блакить високості… Уздовж синьо-зеленого серпантину-ріки утворилося багато ставків, а колись було багато млинів. Ріка повниться водами безлічі підземних і наземних джерел.
Людмила ГУМЕНЮК,
Провідний методист Чортківської центральної бібліотеки
Фото Максима Огородника
«Голос народу»
