Незвичайність цьогорічного конкурсу Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде в тім, що він таки відбувся в час війни росії з Україною, і що учасники подали книги, в яких – передчуття якоїсь катастрофи, неминучого апокаліпсису. 

На жаль, не всі лавреати змогли прибути на церемонію вручення Премії: з певних причин не було володаря третьої премії  із Києва Віктора Терена – автора вибраної прози «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» (2020) та володарки спеціальної відзнаки Премії на пошанування пам’яті Романа Дідули Неоніли Стефурак з Івано-Франківська  (книжка есеїв «Подорожні» (2021). Присутнім  на церемонії в Залі літературної слави –  лавреатці першої премії  Аллі Рогашко з Рівного (роман «Провидець» (2021)) та володарці другої премії Наталці Гомель з Вінниці  (повість «Вокзал» (2021)) голова Львівської письменницької організації Олесь Дяк та голова журі Премії імені Ірини Вільде письменниця Галина Пагутяк – вручили дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду. А лавреат Шевченківської премії та дослідник творчості Ірини Вільде – Роман Горак, який знав знамениту авторку “Сестер Річинських” особисто, поділився спогадами про письменницю й подарував  лавреаткам  власні книги з автографом.

Оскільки цьогоріч минуло 15 літ, як була заснована літературна премія, члени журі почастувати товариство ювілейним тортом, а лавреатки задмухали на ньому півтора десятка свічок.

Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ

IMG_5907