Поезії засвічена зоря (Антологія Бойківського краю), упорядкування, концепція, загальна редакція Олеся Дяка. – Львів; Дрогобич: Коло, 2017.—360 с.
Поезії сьогодні багато. Навіть якщо не торкатися її якості й глибинного змісту, то об’єктивно поезія оточує нас все більше. Вона не лише в книгах, а й на поштівках чи стінах будинків, вона стає частиною флешмобів, віднедавна прикрашає доріжки в парку імені Богдана Хмельницького у Львові і мовби промовляє: “Я тут. Я поруч”. Природно, що за таких умов поезія все частіше стає не просто методом осягнення світу крізь призму слова, але й методом комунікації, зв’язку, який говорить щиро й часом — між рядками. Говорить про важливе й болюче, про сокровенне і вічне. Тема поезії певного регіону зараз в тренді, як ніколи. Чітко можна прослідкувати у книговиданні останніх років зростання інтересу до Сходу та авторів, які його презентують. Проте якщо звернутися до поезії регіону не в контексті больової точки, але в історичному зрізі — це теж неймовірно цікава тема. І для цього не потрібно їхати далеко — у дрогобицькому видавництві “Коло” побачила світ Антологія Бойківського краю «Поезії засвічена зоря».
Це — дев’ятнадцять авторів, зібраних під однією обкладинкою. Це — лінія, яка йде в часі крізь ХХ століття й початок ХХІ. Антологія вийшла у рамках Всеукраїнського літературного проекту Олеся Дяка “Письменники рідного краю”. Автор ідеї і упорядник книги, уродженець Долинщини Івано-Франківської області письменник О. Дяк взяв на себе доволі непросту справу. Об’єднати вже досвідчених та іменитих авторів під одним “дахом” з творчою молоддю. І зробити це так, щоб книга грала на контрастах, але водночас не виглядала розсипаним пазлом. Як це вдалося? “Поезії засвічена зоря” — це два розділи, проте поділ не за часовими межами чи жанровими особливостями. До першого розділу увійшло поетичне вибране уродженців Бойківщини, які є також членами Національної спілки письменників України, до другого — інші автори регіону, серед яких багато молодих талантів.
Жанрово й тематично книга дуже насичена. Тут є поезії, які тяжіють до класики й традиціоналізму, громадянська лірика й лірика інтимна, модерна урбаністика. Поєднання цікаве, автори — різноманітні. А 360 сторінок — це солідний формат, щоби скласти враження про кожного з письменників, представлених у антології.
“Поезії засвічена зоря” — це й гарний зв’язок. Адже деякі автори з її сторінок, вихідці з Долини, Болехова та околиць, живуть тепер у Львові, Києві, Івано-Франківську та інших регіонах України. Відчувається дотичність і до Львівської організації НСПУ, кілька членів якої представлені у книзі, а один з них є й упорядником. А в оформленні обкладинки, до слова, — теж шматочок Бойківщини у вигляді Гошівського монастиря, виконаного у техніці акварелі, як його побачив художник і письменник Василь Щеглюк.
Цікавий аспект — це наповнення книги фотографіями. Світлини авторів за різні роки, які чергуються з текстами, дуже вдало доповнюють книгу. Адже серед них — не лише фото з заходів, а світлини з життя авторів. Разом вони малюють достеменний портрет мистецького життя регіону і позбавляють цей портрет рис радянських постаментів, які так чи інакше часом закрадаються у книги, присвячені провінційним містам… Втім, ця книга — це перш за все, поезія. А поезія, як відомо, не має провінції. Вона проростає всюди і це плетиво слів, емоцій і світла — воно незмінно промовляє “Я тут. Я поруч”. У Львові і Києві, на Сході і серед української діаспори за кордоном. В Долині, Болехові й околицях. Тому врешті, “Поезії засвічена зоря” — це зв’язок з усією Україною, але водночас і дуже глибинний зв’язок з одним місцем. Це книга, яку хочеться подарувати, яку хочеться показати усім долинянам. Щоб показати, що їм є чим пишатися. Щоб показати, що регіон може бути цікавим та важливим не лише тоді, коли він — точка конфлікту чи суспільної проблеми. В Україні дуже багато таких “долин” — тож цікаво, як проект Олеся Дяка “Письменники рідного краю” розвиватиметься далі!
Наталія Матолінець,
Член НСПУ.