Якось під час чергового тренінгу, що проводився на базі Дністровської ГАЕС з ініціативи компанії «Укргідроенерго», я помітила молоду дівчину, що одразу видалась мені знайомою. Упродовж дня я час від часу приглядалась до Оксани (як значилось у її бейджику). І вже згодом прізвище «Гуляєва» одразу розставило усі крапки «над і». Провідний фахівець з питань екології ПрАТ «Укргідроенерго» виявилась ученицею Новодністровської гімназії, випускницею 1999-го року школи № 3, де я колись працювала!
А кілька днів тому я натрапила на новину в Фейсбуці про те, що кандидат географічних наук Оксана Гуляєва отримала премію Президента України для молодих вчених.
Одразу запропонувала своїй молодій колезі більш детально розповісти про її шкільне життя, студентство та наукові досягнення. Тож із цікавістю занурилася у її щирі відповіді, позаяк науковець будь-якого профілю для мене, поетичного гуманітарія, – справжнісінька недосяжність!
Як виявилось природничі напрямки приваблювали мою співрозмовницю завжди. Хоча чіткої мрії про те, ким хоче стати, коли виросте, не було. Але завжди подобалося бути на природі, пізнавати її та спостерігати за нею. Дуже захоплювали експедиції – неповторні відчуття і вдале поєднання стресових ситуації з романтичними краєвидами. А вже бажання і прагнення займатися гідроекологією, а більш конкретно – екогідрологією, виникло під час трудової діяльності та навчання. Не на марне була і робота гідрологом на озерній станції Новодністровська, адже там професійна діяльність зацікавила річками рідного краю та Дністровського водосховища. Відтак це і відіграло ключову роль у виборі вищого навчального закладу та професії загалом.
В Одеському екологічному університеті Оксана навчалася за спеціальністю «екологія та охорона навколишнього середовища». Саме там і розпочалася наукова діяльність. І першою маленькою перемогою стало перше місце у конкурсі наукових робіт серед студентів закладу. Відтоді з кожною науковою конференцією жага до пізнання зростала.
Як зізнавалася Оксана, серед найбільш цікавого запам’яталась практика в Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології. Для повного хімічного аналізу та визначення лікувальних властивостей підземних джерел узбережжя Дністровського водосховища з Новодністровська в Одесу дівчина везла 18 літрів води! Між іншим пошук виходу цих вод на поверхню, який вона здійснювала разом із мамою Ніною Іванівною, був досить екстремальним. Проби відбиралися біля Новодністровської рятувальної станції, неподалік села Ломачинці та монастиря «Галиця».
Минав час і після вишу Оксана спробувала займатися непов’язаною з університетом діяльністю, однак через невеликий проміжок часу знову пішла працювати за покликом душі. Спочатку − в Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем, а потім і в Інститут гідробіології НАН України. І саме в останній установі дівчина остаточно сформувалася як науковець, зокрема там у 2012 році представила кандидатську дисертацію щодо гідрологічних факторів функціонування екосистем водосховищ Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС та розвивала науковий напрямок – екологічна гідрологія.
Переглядаючи усі свої здобутки за 15 років, Оксана опублікувала більш ніж 40 наукових робіт, котрі не обійшлися без величезної підтримки мами як фахівця, що має значний багаж знань та неабиякий досвід гідролога. Тож цілком зрозуміло, що донька, така ж невтомна і закохана в свою справу, постійно залучала родину для допомоги у польових (на акваторії Дністровського водосховища та на берегах річки Дністер), навіть цілодобових, експедиціях, що могли тривати до тижня. Згодом, усі здобуті результати та аналіз натурних спостережень ввійшли до циклу робіт, що були представлені на здобуття премії Президента для молодих вчених. Прикметно, що Оксана наголошувала, що це була колективна робота разом із науковцями Інституту гідробіології та Інституту морської біології НАН України. Творчий внесок роботи «Алгоритми цілісної оцінки річкових та лиманних екосистем України» О. Гуляєвої полягав у досліджені екологічних проблем, пов’язаних із оцінкою та прогнозом стану екосистем водосховищ, а також управління якістю їх водного середовища за рахунок оптимізації експлуатації гідроелектростанцій.
Сьогодні фахівець з питань екології ПрАТ «Укргідроенерго» ставить перед собою досить амбітні цілі щодо втілення в життя власних напрацювань про екологізацію гідроенергетики в рамках екологічної політики Товариства. Загалом професіонал своєї справи вважає, що будівництво та експлуатація гідроелектростанцій здійснюють вплив майже на всі види природних ресурсів. При цьому в більшості випадків цей процес має досить різнобічний та багатоплановий характер. Тому дуже важливо гідротехнічні об’єкти розглядати як інструменти управління станом навколишнього середовища та ефективного розподілу водних ресурсів, а також забезпечення збалансованого водокористування, особливо під час дефіциту прісної води. Тож наводить конкретні приклади рішення таких задач: встановлення санітарних скидів, розробка режиму екологічних попусків, будівництво водобійних споруд для погашення надлишкової енергії води, обмеження швидкості спрацювання рівня води водосховища з метою запобігання нанесення шкоди землям прибережної території та біотичним компонентам водних екосистем. Разом зі своїми колегами та однодумцями молодий науковець планує і надалі рухатися в цьому напрямку і займатися розробкою екологічних заходів та конструктивних природоохоронних рішень.
Нам, землякам і колегам, відрадно, що ця досвідчена молода людина переконливо вважає гарним прикладом будівництва, що має позитивні екологічні аспекти від експлуатації, Дністровську ГАЕС. І, доповнюючи, наголошує: «ГАЕС може посприяти поліпшенню екологічної ситуації, яка склалася на транскордонній ділянці Дністра. Перш за все, це стосується покращення кисневого режиму Дністра за рахунок активізації процесів атмосферної аерації та нейтралізації охолоджуючого впливу від Дністровської ГЕС-1. Окрім того, ГАЕС не впливає ні на міграційні процеси гідробіонтів, ні на нерест риби. Перевагою також є те, що станція майже не регулює стік, а її робота практично не залежить від водності річки. Наразі філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» отримала позитивний висновок екологічної експертизи на будівництві другої черги у складі четвертого агрегату, яка здійснена за матеріалами оцінки впливу на навколишнє середовище. У цьому документі для мінімізації впливу під час будівництва також передбачена низка природоохоронних та компенсуючих заходів».
Продовжуючи цю актуальну і досить непросту водночас тему, Оксана Гуляєва зазначає, що планування вишукувальних робіт та розробка техніко-економічного обґрунтування будь-якого гідротехнічного об’єкту відбувається в рамках національного законодавства у сфері охорони довкілля, а саме ДБН А 2.2.-1-2003 та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відповідно під час будівництва відбуваються оприлюднення інформації у ЗМІ, громадські слухання та обговорення проектів щодо їхнього впливу на навколишнє середовище. Згідно з новим законом, оприлюднюється звіт стосовно оцінки впливу на довкілля. Більше того, вся необхідна інформація представляється на сайті Товариства і Міністерства екології та природних ресурсів України.
Зважаючи на чималий розголос та полярність думок про будівництво каскаду малих ГЕС на Верхньому Дністрі, фахівець наголошувала, що «Укргідроенерго» тільки планує провести наукові вишукування з оцінкою технічної можливості будівництва, визначенням місць будівництва, висоти гребель та обсягу водосховищ. Такі роботи в цьому регіоні дадуть змогу систематизувати наявну інформацію високого фахового рівня. Відтак – це відкриває можливість створення об’єктивної картини стану довкілля та його очікуваної динаміки, зокрема від антропогенного впливу (вирубка лісів, накопичення побутових відходів, забруднення промисловими та комунально-побутовими скидами, неконтрольований вилов риби тощо) або від глобального потепління та виникнення екстремальних гідрометеорологічних явищ. Тому моя співрозмовниця акцентує: «Зараз передчасно робити висновки про будь-які екологічні наслідки щодо підтоплення територій, повного зникнення червонокнижних видів, перешкоджання міграції птахів і риби, зменшення кількості та погіршення якості води».
І насамкінець, як би там не вражала і захоплювала столиця, Новодністровськ таки засвітив свої яскраві вогні у душі Оксани назавжди. Незважаючи на те, що народилася вона в Іжевську (Удмуртія), місто енергетиків вважає рідним, адже тут відвідувала садочок та здобувала знання у навчальних закладах. Тому і зрозуміло, що понад усе хоче бачити, як рідне місто розвивається, оскільки у нього є всі для цього передумови: значний людський, ресурсний (зокрема і кліматичний), рекреаційний, інтелектуальний та культурний потенціал. Завжди радіє коли відслідковує через соцмережі активну життєву позицію громадян з будь-якого соціально-екологічного питання: чи то збір сміття та фарбування поруччя сходів у лісі, чи збір коштів на ремонт спортивного залу для дітей або інші потреби. Оксана запевнила, що із задоволенням долучатиметься до тих проблем міста, вирішення яких потребуватиме її знань та набутого досвіду: від екологічної просвіти до організації та реалізації екологічних заходів.
«З огляду на професію хочу побажати та закликати усіх, перш за все, до відповідального та усвідомленого ставлення до природи. Воно виховується в родині, в садочку, школі та навіть на роботі. Передусім, це наша поведінка та дії в місті, лісі, на березі водосховища та його акваторії. Також це активна, грамотна позиція захисту і турботи про довкілля та вміння передбачати наслідки від тої чи іншої нашої діяльності», – відзначила О. Гуляєва на завершення інтерв’ю, підкресливши, що щиро дякує долі за те, що її професія є її хобі.
Інна ГОНЧАР