Археологічні пам’ятки є поширеними на Тернопільщині. Переважна більшість їх зустрічається безпосередньо на території чи в околицях майже кожного населеного пункту, на полях, в лісах. В минулому в таких місцях існували людські оселі, вирувало життя.
Переважна більшість археологічних пам’яток руйнується під впливом тісно взаємодіючих факторів природи таких, як зміна температури, дощ, сніг, вода і вітер. Це, так би мовити, об’єктивний процес і він неминучий. Але є випадки, коли старовинні могили, кургани, вали городищ, оборонні вали нищаться.
Згідно законодавства про охорону і збереження пам’ятників культури, археологічні пам’ятки, що підлягають знесенню по важливих народногосподарських причинах, попередньо вивчаються за рахунок організації, яка проводить необхідні роботи в даній місцевості.
Слід взяти до уваги і той факт, що часто матеріальні рештки життя людей минулого: черепки глиняного посуду, різноманітні крем’яні, мідні, бронзові. Залізні знаряддя праці, кольчуги або їх частини, поржавілі мечі, шаблі і кинджали, крем’яні і металеві наконечники стріл тощо, які появляються на полях після глибокої оранки, підбираються допитливими дітьми або любителями старовинних речей. На перший погляд – нема в цьому нічого поганого. Біда в тому, що знайдені старовинні речі далеко не завжди здаються до обласного краєзнавчого музею.
Час подумати над тим, щоб зберегти пам’ятки археології, які є джерелом вивчення далекого минулого. Скільки прекрасного, незвіданого таять в собі старовинні археологічні пам’ятки !
Але справа ускладнюється тим, що досі не складено карт польових археологічних пам’яток краю. Ніхто не знає скільки є археологічних пам’яток і якого вони походження.
В умовах практично бездоглядного стану археологічних пам’яток напрошується питання про необхідність вжити ефективних заходів щодо їх збереження.
Завдання полягає в тому, щоб в найближчий час скласти карту археологічних пам’яток краю. Це неодмінно означає проведення широких археологічних розвідок. До цієї справи слід залучити в організованому порядку історичні гуртки шкіл. В літній час вони цілком спроможні провести детальне обстеження місцевостей свої населених пунктів, виявлені археологічні матеріали і відомості про стан пам’яток надіслати до обласного краєзнавчого музею на вивчення.
Це дало б змогу встановити кількість археологічних пам’яток. Відомості про їх стан стали б своєрідним компасом для вжиття краєзнавчим музеєм і товариством охорони пам’ятників культури дійових заходів з метою їх консервації і невідкладного вивчення.
Наші зауваження не претендують на вичерпні рецепти щодо покращення справи охорони і збереження пам’яток археології. Ясно одне:товариство охорони пам’ятників історії і культури ще не достатньо приділяє уваги археологічним пам’яткам, їх дослідження, вивчення і збереження вкрай занедбано.
Хочеться побажати товариству охорони пам’ятників історії і культури значно покращити роботу по дослідженню і вивченню пам’яток археології, біль дієвим зробити контроль за їх станом, ширше пропагувати законодавство про охорону і збереження пам’яток археології, щоб зберегти їх для прийдешніх поколінь.
Іван Пендзей
Leave a Reply