12 грудня, напередодні Дня вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС відбулось урочисте відкриття пам’ятника землякам-«чорнобильцям».
На Центральній алеї міста зібрались городяни і, передусім, ті, хто вже в далекі, але такі горезвісні роки на власній долі відчув гіркий присмак полину, молодими кинувшись у Чорнобиль рятувати Батьківщину. Із невимовною тугою долучились до спілчан рідні і близькі наших земляків, котрі у різні роки відлетів на Вічну правду… Про гірку і нестерпно болючу сторінку в історії України та Новодністровська нагадала усім ведуча урочистого зібрання, начальник відділу культури Альона Присакар, чий виступ із хвилюванням продовжила від імені влади серкетар міської ради Наталія Цимбалюк. Дуже непросто давалися слова вітань і шани голові міської спілки «Дністер», учасниці ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Раїсі Сплавник, активісту спілки Миколі Радамовському, представнику обласної Спілки «Чорнобиль» Віктору Холоденку та директору міського історичного музею Галині Разгонюк. А найурочистішим і до трепету зворушливим моментом стало відкриття пам‘ятника — ініціаторами та активними громадськими діячами Раїсою Сплавник та Миколою Радамовським, котрі своєю небайдужістю і наполегливістю доклали чималих зусиль у цю урочисту мить задля гідної пам‘яті живих про тих 91 новодністровця, кого навідують уже лише біля могил… Із шаною та низькоуклінною вдячністю за справжній подвиг своїм словом та піснею до учасників урочистостей мовили Інна Гончар та Народний аматорський хор «Калина», котрий присвятив свій виступ пам’яті соліста й активіста міської Спілки «Дністер» Анатолія Кобильчука.
Як і годиться, щойно відкритий пам’ятник освятив настоятель Храму Різдва Іоанна Предтечі отець Миколай.
Хвилина мовчання…, нагороди й відзнаки…, квіти шани й поваги…, хвилювання свічі…, сльози…, спомини…, біль…, та попри все — радість за те, що нарешті у Новодністровську з‘явилося іще одне урочисте місце, біля якого нинішні й усі грядущі покоління матимуть змогу висловити свою подяку знайомим і незнайомим новодністровським «чорнобильцям» за їхній подвиг.
Інна ГОНЧАР
Зібралися душі в скорботному колі,
Аби повернути у спомин живих,
І ген притулились собі між тополі,
Шукаючи правди в дорослих й малих.
Мовчать оті душі крізь десятиліття,
Тамуючи в цифрах чорнобильський жах,
І тільки журливо кружляє між віттям
Вкраїнського болю одвічного птах.
А дзвони лунають навкруг стоголосо,
Здригається кадрами відлік хвилин…
Земля отим доторком пам’яті просить:
«Лиш не розпаліть знову горе-полин!
Лиш Бога не втратьте, і совість, і віру,
Бо вистачить дітям розлучних зітхань!»
Зігріймо всі душі молитвою щиро
У тиші оцих поминальних мовчань…
11–12.12.2019
Інна ГОНЧАР
.
