Пам’ять про земляка Михайла Павлика завжди живе у серцях косівчан

Літературно-мистецька композиція «Михайло Павлик: віхи життя і творчості» відбулася 17 вересня 2024 року біля пам’ятника видатному письменнику з нагоди його 171-ої річниці від дня народження.

Сюди із кошиками квітів прийшли представники влади, письменники, журналісти, учні та вчителі Косівського ліцею ім.М.Павлика, школи мистецтв, просвітяни, члени Клубу імені І.А.Пелипейка, щоб віддати шану нашому славному землякові.

Михайло Павлик — український письменник та видатна постать на історичному тлі II половини XIX – початку XXст., що народився у небагатій сім’ї хліборобів і ткачів у с. Монастирське (Гирівка), — тепер  околиця районного центру Косова, що на Івано-Франківщині.

Відкрила і вела  захід  завідувачка відділу обслуговування Косівської центральної міської бібліотеки Ірина Балагурак, яка зазначила що косівчани па-м’ятають і свято шанують письменника, щорічно проводячи урочисті заходи по відзначенню дня його народження, а бібліотека запрошує небайдужих переглянути виставку  книг про М.Павлика,  яку організовано цього року в читальному залі.

Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх, хто  загинув у боротьбі за Незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. До пам’ятника лягають квіти.

Леся Мартинюк — провідний спеціаліст відділу культури Косівської міської ради —  за участь в організації та проведенні низки культурно-масових заходів,  присвячених 170-річчю від дня народження  громадського діяча і письменника М.І.Павлика, нагородила подяками відділу культури та туризму Косівської міської ради найактивніших членів оргкомітету та  учасників заходів серед яких: Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ; Антон Григорук — художник, викладач Косівського фахового коледжу прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ;  Василь Шкурган —письменник, голова Косівської районної організації НСПУ; Роман Стеф’юк — директорКосівського фахового коледжу прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, Володимир Козьменчук —  методист Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді; Світлана Крицкалюк — викладачка Косівської школи.

Пильну увагу і жваве зацікавлення присутніх викликала розповідь Аделі Григорук про багатогранність особистості  Михайла Павлика, його творчість, важливу роль у суспільно-громадському й політичному житті Галичини того часу, наповнена цікавими маловідомими фактами.

Зокрема, письменниця наголосила, що Михайло Павлик був людиною широкого і щедрого обдарування — поет, прозаїк, перекладач, публіцист, журналіст, редактор, видавець, вчений-історик, філософ, соціолог, фольклорист, етнограф, бібліограф, культурно-громадський  і політичний діяч.  

Він був найближчим другом і соратником Івана Франка, з яким створив Русько-українську радикальну партію, редагував науково-літературний часопис «Друг», утримував його критико-публіцистичний відділ.

Перший поетичний твір Михайла Павлика «Прийди, весно!» (1873) покладений на ноти Віктором Матюком, став популярною піснею.

В архівних сховищах Центрального державного архіву музею літератури і мистецтва України зберігається 8 рукописних зошитів віршів, датованих 9 січнем-13 груднем 1872 року. Але Павлик не відбувся як белетрист,  бо все  своє життя присвятив служінню своєму народові, національному відродженню України. В цих своїх устремліннях був у числі перших українських суспільно-громадських діячів.

«Друг», «Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Громада», «Батьківщина», «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»  — провідні часописи  того періоду,  редактором або членом редколегії яких був Михайло Павлик  і в які вкладена письменником титанічна праця, мали колосальний вплив на формування світогляду українців Галичини.   

Завдячуючи Павлику, сьогоднішня українська і світова культури мають у своєму розпорядженні чимало зі збереженої епістолярної спадщини видатних громадсько-культурних діячів: М. Драгоманова, Осипа Маковея, І. Франка, Лесі Українки, Мелітона Бучинського, Теофіла Окуневського, Сергія Степняка-Кравчинського, Наталії Кобринської, Соломії Крушельницької, Петра Карманського, Франтішека Ржегоржа, І. Палівки, А. Крушельницького, Г. Грабовського, Остапа Нижанківського, М. Лисенка, В. Стефаника, Ольги Кобилянської, Л. Мартовича, М. Черемшини.

Аделя Григорук наголосила на актуальності ідейних поглядів Михайла Павлика в його ставленні до імперської загарбницької політики тодішньої росії. Його слова: «Одне спасіння: відділити і відгородити українську землю від росії — якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще час» — показують, що цей Великий Українець повною мірою збагнув загрози, що йшли з боку деспотичного монстра — російської держави. На жаль, історія підтвердила правильність його думок.  Не залишилися поза увагою і виступи письменника Василя Шкургана та голови Косівської районної організації «Просвіта» Богдана  Глібчука.

Артистичне читання  Артемом Ловягіним, професійним актором, прихильником таланту М.Павлика, уродженцем Донецька, який зараз мешкає в Косові, уривку  із повісті «Вихора» Михайла Павлика під мелодію скрипки маестро Дмитра Обушака до глибини душі зворушило присутніх. 

Світлана Крицкалюк розповіла  про те, як на одній із виставок у Дрездені в 1893 році Михайло Павлик представив гуцульські співанки, в яких відтворено життя чоловіка і жінки від народження — на всіх етапах життя — й аж до відходу у вічність. Ці перлини народної пісенності були проілюстровані малюнками й викликали жвавий інтерес відвідувачів виставки.

Викладачка  під супровід скрипки Дмитра Обушака виконала ці давні вокальні твори, чим викликала пильний інтерес як до них, так і до ілюстрацій, які вона віднайшла, оформила на двох стендах і також представила присутнім.

Щира подяка всім, хто долучився до проведення цієї імпрези. Свою статтю хочу закінчити знову ж словами Аделі Григорук: «Постать Михайла Павлика невід’ємна від української громадянської та політичної історії, а його інтелектуальна біографія є важливим етапом становлення модерного українства»

Марія  ПОРОХ,

членкиня Клубу інтелігенції 

ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».

Світлини авторки.