У Києві відбулось декілька акцій, присвячених темі підліткової літератури. Одною із відомих авторок, які пишуть для юнаків і юнок є Ірина Мацко. Талановита, харизматична, досвідчена письменниця й мама розповіла на #Читацькому_клубі_ВЦ_Академія в книгарні “Сяйво книги” усі секрети перехідного віку батьків та їх дітей. Із переможцем розіграшу #Кава_з_Академією поділилась гіркотою дорослих переживань у підлітків. Після цих активностей традиційно розмова про підлітків і написані книги, письмо для дорослих і дітей, і, звісно ж, творчі плани
– Що або хто привів вас у підліткову літературу?
– Мене у літературу привели любов до книжок і мої діти, які росли і у них починався перехідний вік. Як бути мамою підлітків і як їм пройти цей період я не розуміла, бо мала лише свій досвід дорослішання, хоч і без підліткових книг, як таких. Обмірковуючи це все я й взялася за написання «Перехідного віку… моєї мами», а потім «Кави по-дорослому».
– Для кого писати складніше: для дорослих чи дітей?
Це різні напрямки і підхід до написання. Їх і порівняти важко. Це просто різне) Це як говорити з дитиною і дорослим. З дітьми важливо говорити їх мовою, а з дорослими – захопити темою та поданням.
– Поділіться секретами літературної творчості. Які ритуали виконуєте перед написанням книги? Як стимулюєте себе писати?
Немає жодних ритуалів, хіба що знайти час для того, щоб усамітнитися, налаштуватися на «хвилю творчості» і відсторонитися від усього буденного, від своїх щоденних обов’язків, клопотів, справ.
– Персонажі книги “Перехідний вік…моєї мами” дуже реалістичні й зримі. Таке відчуття, що вони списані з натури. Чи я помиляюсь?
-Так, вони такі, якими є підлітки і кожен там може побачити себе. Мами в тому числі.. І я, звичайно, переживши сама перехідний вік, як мама, та маючи дітей підлітків подала це все так, що персонажі вийшли досить реалістичними. Неможливо викинути те, що переживаєш всередині, про що думаєш і чим живеш. Тому все це виливається у твір.
– Який найдивовижніший і найнесподіваніший відгук отримали про підліткові книжки?
– Спочатку дивовижним було те, що відгуки писали саме батьки і говорили, що теж читали повість та як вона допомогла їм краще зрозуміти дітей-підлітків, зблизитися. Повість я писала для дітей, тому це було досить цікаво, але тепер я розумію чому так відбувається і радію, що мої повісті зближують і їх читають діти й батьки.
– Яким чином розвивається читання підлітків та дітей в Тернополі й області? Як ваші активності цьому сприяють?
– Найбільше питанням читання та зацікавлення підлітків, дітей до цього процесу, займаються бібліотеки міста, втілюючи проекти як на місцевому так і на регіональному та міжнародному рівнях. Також до 2019 року у Тернополі можна було взяти участь у літературно-мистецькому конкурсі ТЕРНОслов для дітей від 5 років і до дорослих. Я у своїй студії «ІРИска» проводила літературну студію «Майстерня казки». Сподіваюся, зможемо її продовжити і в цьому році.
– Книга “Кава по-дорослому” написана для старшого віку. Що змінилось у вашому сприйнятті підлітків і дорослості після виходу цієї книги?
– Я стала дорослішою)) Тобто мої уявлення про молодь та виклики, які постають перед нею у цей період в сучасному світі, розширилися, їх стало більше і саме про це я намагаюся зараз писати у новій повісті.
– Над яким твором наразі працюєте? Коли чекати на вихід нової книжки?
– Працюю паралельно над декількома. Це твори для дітей, переважно, а також підліткова, чи навіть молодіжна, повість, що знову підніматиме актуальні теми в сучасному світі.
– Чи сподобались вам акції проведені в Києві?
– Чудові акції і я дуже вдячна, що їх організували. Для мене це знову стимул для натхнення та написання наступної повісті.
Спілкувався Ярослав Карпець
Фото Антона Комара
