Посміхнись ти мені, посміхнись!..
Подаруй мені… хвильку розради.
В світі обмаль так втіхи й відради.
На мій оклик душі – відгукнись…
Посміхнись ти мені, посміхнись!
.
Подаруй мені… хвильку розради…
Серце – поглядом ніжним – зігрій.
Розжени… хмарних дум моїх рій.
Торжества чистих помислів ради…
Подаруй мені… хвильку розради.
.
В світі обмаль так втіхи й відради…
Вдосталь холоду, в душах, зими.
Чути плач – час від часу – сурми…
Хтось підмоги чека… хтось поради…
В світі обмаль так втіхи й відради.
.
На мій оклик душі – відгукнись…
Ясним днем… спалахни серед ночі!
Запали – мої – радістю очі…
З круговерті, буття, зоглянись…
На мій оклик душі – відгукнись.
.
Посміхнись ти мені, посміхнись!..
Променистим пройми мене світлом –
Щоб душа сонцем скресла над світом.
Хоч на мить… нею ти переймись…
Посміхнись ти мені, посміхнись!
Микола Собчук
м. Вінниця