Господь наш неоднозначно запрошує любити ближнього, як самого себе. Отже, вектор любові насамперед проектується на нас. Мусимо навчитися, як бачимо, любити себе щиро та повсякчас. Треба, щоби наші думки були переповнені позитивом, чистими твердженнями та посилами.
Люди, які користуються позитивними твердженнями про життя, мають міцне почуття власної гідності та менше схильні до депресії та тривоги.
Любов до себе – це позитивний атрибут і ознака самодостатності та знань. Любов до себе – це не зарозумілість або егоїзм, а форма піклування та роздумів про себе.
Є багато способів збільшити нашу самооцінку. Але потрібно вміти установити межі з людьми і навчитися встановлювати межі для себе в особистому та професійному житті.
Ми повинні навчитися піклуватися про себе, перш ніж очікувати цього від когось іншого. Це включає в себе належне харчування та сон. Перш ніж витрачати час на інших, завжди треба спочатку подбати про свої потреби.
Якщо ми соціально активні, то впускаймо в своє оточення позитивних людей. Коли ми оточуємо себе негативними людьми, вони можуть мати негативний вплив. Ці токсичні люди мають шкідливі способи мислення, які можуть вплинути на наш інтелект і здатність мислити.
Тому дуже важливо оточити себе позитивними людьми та захищати себе від тих, хто має негативне бачення. Ми також повинні навчитися лишити минуле в минулому і пробачити собі за помилки.
Зиновій Бичко, НСЖУ