Благодійний захід «Перемога – в єднанні», який нещодавно відбувся у с. Полівці, поєднав у собі три складові частини: виставку, ярмарок-розпродаж та авторський вечір.
На виставці була представлена спадщина родин: національні костюми, вишиті блузки та сорочки, рушники, простирадла, картини.
А також мальовані картини, ікона, орнамент на склі, великодні яйця-шкрябанки, розмальовані гільзи, туби майстрів сьогодення. На окремому столі – книги вихідців з нашого села.
Вразили малюнки на тубах. На одній – на фоні зруйнованих багатоповерхівок мати з дітьми. На іншій – над згарищами синьо-жовтий стяг, на тлі якого летять лелеки. Горе і страждання. Віра у перемогу і досягнення миру.
На ярмарку розпродавалась домашня випічка, книги, надані авторами Ярославом Стефанюком та Мирославом Мотюком, свічки, дифузори, прикраси; великі і малі, розписані фарбами, гільзи, туба, розмальована скринька. На тубі було зображено з одного боку в яблуневому цвіті шеврон 155-ї бригади з надписом «Покровськ», а з іншого – палаючий у вогні кремль. Продано за 5 тис. грн. Розмальовану скриньку теж продано за 5 тисяч. Велику гільзу – за три тисячі гривень.
Запис пісні Ореста Голика «Мамо, я не повернусь додому» закликав усіх присутніх до залу, де мав відбутися авторський вечір. Перед його початком прозвучав Гімн України. Ми вшанували хвилиною мовчання загиблих у всі часи боротьби за суверенність України
і в теперішній війні з росією. Староста нашого старостинського округу запалила на сцені Свічу Пам’яті.
Метою авторського вечора було згадати і познайомити нинішнє покоління жителів Полівців з творчими людьми, які народилися, жили і тепер живуть в нашому селі. А також показати їхні твори як особливий спосіб мислення і почування, як своєрідну форму світоба-
чення і світовідчуття. Таких людей у нас багато. Іван Ванат, Орест Голик, Богдан Гінка, Ісидор Нагаєвський, Неля Кравецька, Богдан Михальчук, Мирослав Мотюк, Василь Погорецький, Володимир Погорецький, Ярослав Стефанюк, Михайлина Франків, Нестор Чир, Євген Чайківський, Ганна Микитюк, Богдан Франків. Ведучі розповідали про їх життєвий шлях. Читці читали їхні твори: уривки зі статей і публікацій, розповідей-спогадів, поезію. Виступали і наживо самі автори: Мирослав Мотюк, Неля Кравецька та авторка цих рядків.
Багато з цих людей вже відійшли у вічність. Наш Володимир Погорецький бореться з важкою недугою. Не всі змогли приїхати, бо проживають далеко від нашого села. Не з усіма встановили зв’язок, бо, побачивши, що вечір матиме великий обсяг, вважали за недоцільне запрошувати здалеку людину, щоб надати їй лише кілька хвилин для виступу. Тим більше, коли цій людині є про що сказати і що показати. З ними потрібно організовувати окремі зустрічі.
Видатні постаті нашого села – не тільки творчі люди. Серед них чимало вояків УПА, кандидатів і докторів наук, троє членів Національної спілки письменників України, люди з великим кар’єрним ростом, депутат Верховної Ради І скликання, державотворець, історики та науковці, визнані за кордоном. І просто Людина, в якої мудрість помножена на мужність. Подяки, грамоти, премії, державні нагороди. Гордість і слава села Полівці.
Хочеться передати атмосферу вечора. На сцені проєктором висвітлювались фотофрагменти нашого села. А також – світлини кожного представленого автора. Приємно було спостерігати за реакцією залу.
Люди згадували, упізнавали і дивувались. Особливі емоції помічено, коли ведуча ознайомлювала з життєвим шляхом Василя Погорецького. Присутні захоплено сприймали інформацію про людину, яка все життя йшла до нових знань, вчилась, щоб пізнавати все більше й більше. Кожна прочитана його поезія наділялась
оплесками за глибокий філософський задум.
При підготовці діти залюбки брали для читання твори Володимира Погорецького, бо всі його знають. Читали вірші про село, про Україну, Афганістан, про його дивний сон, а поезію «Колискова» заспівали на мелодію пісні «Ніч яка місячна». Співайте її своїм дітям, матері!
Інформацію про наших авторів можна знайти в Інтернеті. Закликаємо помилуватись їхніми творами. У нас залишились на благодійний продаж книги Ярослава Стефанюка і Мирослава Мотюка. Охочих придбати просимо звертатися.
Що ж спостережено при підготовці та проведенні благодійного заходу? Поменшало селян: пороз’їжджалися світами, хтось за кордоном на заробітках, хтось мобілізовані на службу в ЗСУ. На захід прийшло не так вже й багато земляків – діти та дорослі віком від 30 до
50 років. Старшого покоління – одиниці. Того дня відправлялося на кладовищі на гробах. Село перебувало у смутку – один за одним привозили тіла загиблих односельчан.
Не було помічено особливої зацікавленості присутніх у виставці, хоч експонати були представлені досить непогані. Чого не скажеш про ярмарок – йшов жвавий розпродаж домашніх смаколиків за ціною собівартості затрачених продуктів, що була значно нижчою за від-
повідний товар у магазині. Знайшлося багато людей, щоб купити. А спекти? Поговорімо і про благочинність. Хто задонатив? Той, хто витратив свої продукти, спік, оцінив за собівартістю, продав і виручені гроші кинув до скриньки? Ще й додатково кинув власні кошти? Чи той, хто набрав собі вдосталь домашнього печива по зниженій ціні і ні копійки не кинув до скриньки? Ніхто навіть не запропонував закуплені смаколики передати пораненим бійцям у Чортківську лікарню.
Але все-таки в селі відчувається присутність патріотичного стержня. Хоч багато пасивності та інертності. Є люди, які долучаються до кожного благодійного заходу. І напечуть по чотири пляцки, і на виставку принесуть вироби, і читцями виступлять, гроші задонатять.
Не називаймо їх поіменно, бо вони так чинять не заради цього, а тому, що не можуть по-іншому. Усім нам ще треба вчитися бути благодійниками.
Хочеться сказати про сільських дітей, які стають опорою при проведенні будь-якого заходу. Наші діти талановиті, вміють співати й танцювати, що засвідчив і їхній виступ до Дня Матері. Втішно, що є працівник культури, що постійно розвиває дитячі таланти.
На благодійному заході на підтримку ЗСУ «Перемога – в єднанні» зібрано і передано в старостинський округ 33190 гривень. Ініціатори задоволені, що їхня ідея була підтримана працівниками старостинського округу і захід відбувся. Над його підготовкою і прове-
денням працювало 32 людей.
Чи буде реалізовано інші ідеї? А вони є. Це і створення краєзнавчого музею в селі, проведення зустрічі з братами Погорецькими… За цим стоятиме клопітка робота небайдужих. Та й таке питання не потрібно
упустити, як розробка плану евакуації людей із залу на випадок небезпеки: всі виходи мають бути розблоковані і відкриті.
Наталія АТАМАНЧУК, с. Полівці,
часопис “Голос народу”.
