20-річний житель із села Гермаківки, що на Борщівщині Анатолій Григораш минулого року був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Під час прибирання території навчального табору на полігоні «Широкий лан», що неподалік Миколаєва, внаслідок розриву снаряда зазнав важких поранень. Хлопець отримав мінно-вибухову травму, осколкове поранення правого ока (залишився без ока), травмуючи ампутацію правої верхньої кінцівки, вогнепальне осколкове поранення лівої верхньої кінцівки та лівого стегна, травмуючий шок третього ступеню.
Поки їхала «швидка», першу допомогу пораненому солдатові надавали троє його друзів. Власне, це і спасло хлопцеві життя. Толіка доставили до Миколаївського шпиталю, наступного дня – до Одеського військового госпіталю. Солдатові довелось пережити численні складні операції, зараз він проходить курс реабілітації. Поряд із братом у цей важкий час перебуває його сестра Наталя. Сьогодні найстрашніше уже позаду, Толік одужує і повертається до звичного життя. А те життя, як виявляється, повне несправедливості.
У соцмережах Наталя Григораш опублікувала розпачливий пост із закликом про допомогу. «Вчора за моїм проханням мені принесли справу розслідування, де у всьому звинувачують Толіка. Ніби він не дотримувався техніки безпеки за ст. 414 ч.1 ККУ…Хотілося б, щоби весь світ знав, як наша армія «захищає» своїх строковиків!!! Не досить, що Толік залишився назавжди без руки та ока, то ще його звинувачують!!! Дорогі друзі, прошу вас дуже, допоможіть вашим репостом (класом), порадою захистити Толіка від безглуздих звинувачень!!!!!!».
Наталю шокували висновки службового розслідування, яке провели у частині, де трапилася трагедія. Згідно висновків комісії її брата визнано винним і його судитимуть! Ось цитата із висновку: «В діях солдата Григораша А. М. вбачати ознаки злочину передбачені ч.1 ст.414 «Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення» Кримінального кодексу України». У родичів і громадськості є багато запитань до такого упередженого «розслідування». Наприклад, як на навчальній території опинився бойовий набій, чому солдатам наказали прибирати територію, яку попередньо не оглянули і чому звинувачують невинного солдата, який і гадки не мав, що то за предмет валяється у купі зі сміттям?
За словами адвоката Сергія Росинця потерпілий Анатолій Григораш розповів йому: ніхто не попереджав, що на території, яку прибирали солдати, можуть знаходитись вибухові предмети. Більше того, Сергій Росинець вважає, що висновки так званого «службового розслідування» можна назвати маячнею. Згідно українського кримінального права неможливо бути одночасно суб’єктом злочину і потерпілим від нього, наголосив адвокат.
Дивно, що у своїх висновках члени комісії жодним словом не обмовились про те, що ж все-таки робив серед купи мотлоху бойовий снаряд і чому те сміття строковики розгрібали голими руками наражаючи свої життя на небезпеку? Родичі Анатолія Григораша не збираються здаватися і просять громадськість, юристів, прокурорів, активістів, волонтерів, усіх, хто може допомогти, віднайти справедливість і не допустити цього абсурду!
Телефон для контакту із сестрою Толіка – Наталею Григораш: 0969913531, а також номер картки для бажаючих надати матеріальну допомогу : рахунок в ПРИВАТ БАНКУ: номер картки: 5168 7572 6580 2480. Отримувач – Григораш Наталія Миколаївна .
Ірина Мадзій