Словниковий склад української, як і будь-якої іншої мови, містить чималу кількість словесних утворень, що відчутно відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Саме такі нашарування називаються сленгом.
Сленг – це жаргонні слова або вислови, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до цієї соціальної групи й тому каже: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні «добре»).
Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються у середовищі людей, які мають справу з комп’ютером, які цікавляться автомобілями, у середовищах підлітків, книголюбів, газетярів, спортсменів. У цьому колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у сфері програмування можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач). Найпоширенішими лексемами автогрупи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо. У середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).
Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени. До того ж, у кожній із названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців тощо.
Отож, можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і містить у собі загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління та спеціальні молодіжні жаргони. Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до середовищ спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності, а сленг озвучує реалії життя саме цього оточення. Уся наша мова, тобто усі її сектори (літературна мова, розмовно-побутова, діалектна, жаргон, арго, сленг), перебуває у процесі розвитку та збагачення. Однак засмічують нашу мову слова-паразити із суржикової сфери, такі як: тіпа, карочє, понятно, все рівно, келішкувати, ладно, давай, іменно, прощє. Суржик – завжди ворог мови та її системи.
Зиновій Бичко, мовознавець, член НСЖУ,
м. Львів