Книга Олександри Самарцевої «Настане день» у 2023 році вийшла друком у видавництві «Моторний Равлик». Це невелике видання кишенькового формату, у твердій обкладинці на щільному крейдованому папері. Книга оформлена кольоровими ілюстраціями Тетяни Молодої. Вірші видані українською та англійською мовами. Авторка перекладу англійською – Ірина Шувалова.
Всі поезії у збірці – без назв, і до кожної є кольорова ілюстрація. У виданні немає поділу на розділи, але є кілька зображень на весь розгорт, які поділяють книгу на частини. Перші чотири поезії особливі. Одна – про день, коли всі знімуть маски. Інша – про сильних та слабких, можливо, це ті, хто в масках і без них. Автор приймає і тих, і тих. Ще одна поезія – про миттєвість життя, бо імідж, зліпок замерзлої квітки, – не показник розвитку та життя, тобто імідж – це теж маска. І вірш про ласку ката, який, перш ніж відрубати голову, погладить її. Птахи відлітають у теплі краї, не всі там виживуть, не всі повернуться. Там, де є блага, не всі процвітають. А якщо говорити про маски та імідж, то імідж благополуччя – це ще не воно.
На ілюстрації до першого розділу книги зображено чи то чоловічка-телепузика, чи то рибу із прирученим монстреням – крокодилятком у пташиному пір’ї. Є й дивовижна риба, яка пізнає глибини, й улюблені художницею скелетики зонтичних рослин. Картина із зарядом позитивної енергії. Чому ж присвячений цей розділ? Квіти і мрії, що замерзають, прощання із минулим й зимове прагнення, щоб швидше настала весна, прийшло майбутнє. Для польоту мають вирости крила, а це боляче. Але не все так сумно. Сни – мов диво. З ними душі добре. На малюнку янголятко йде з кізочкою, у якої повне вим’я молока. А це життя! Може, тому й добре. Душі потрібне життя! Закам’яніти їй не дають феєрверки незабутих снів, що дозволяють повертатися у минуле, з якого бачиш майбутнє – такий собі фентезійний зашморг часу. І дуже незвичайний, яскравий образ осені, яка змітає лінії з руки. Це як готовність до наступного витку життя.
Наступна велика ілюстрація, яка розділяє книгу, – мандрівник, що несе на плечах рибу із людським обличчям, величезну, здається, зовсім легку, але її неможливо позбутися. Цей розділ – про минуле, про тягар думок, про жаль. Однак вірші легкі. Поезія Олександри Самарцевої світла.
Саме в цьому розділі – вірш про життя та дію з колісницею на зображенні. Колісниця геометрично правильна, та все інше – ні. Жінка у колісниці – неправильна. Вона так схилила голову набік, що здається, ніби одне вухо гармонійно продовжує шию. Горизонтальна голова. І запряжені до колісниці звірі неправильні. Це величезні тонконогі півні, наче породисті жеребці, що дорожчі від сучасних елітних автівок. Сенс вірша співзвучний із зображенням. Будь неправильним, живи, істери, дій, як виходить, і тоді можна стати святим, хоч твій німб і зі снігу. Боротьба «правильного» з «неправильним». А сенс – життя! І ніхто не знає, що саме зараз правильне для тебе.
П’яний вітер розвіє тривоги,
Висушить нанівець,
І змаляться всі дороги –
Залишиться манівець.
Розсміюся нервово і весело,
Кинусь в замет з розбігу,
І над чолом перекресленим
Виросте німб із снігу.
На останній великій ілюстрації зображений чоловічок в одязі з візерунками. Традиції, обряди, ритуали. Як хочеться вийти за їх межі. Поки є життя, обов’язково щось трапляється. Живи! Живи як усі! Живи всупереч! Живи навпаки! Живи, намагаючись обдурити себе! Але ти все одно почуєш в небі крик журавля! Ховайся чи ні, та твої мрії живі.
Занурення в атмосферу потоків свідомості й ілюстрованих образів дозволяє читачеві побачити своє життя під іншим кутом зору. Вірші Олександри Самарцевої це уможливлюють. Вони глибоко абстрактні, щоб кожен міг зрозуміти їх по-своєму. Ілюстрації Тетяни Молодої зберігають таємницю абстракції, інколи підштовхуючи читача до розуміння.
Є вірші сумні, з виведенням у позитив, з надією на краще, теплом, вдячністю, готовністю обігріти своїм серцем, є поезії-декорації, схожі на рятувальне коло, коли у позитивне вбрання закутана туга. Є й ті, що заряджають невгамовним оптимізмом і жагою до життя. Такі поезії готові зруйнувати усталені межі, що знерухомлюють, й закликають прислухатися до власного серця.
У перекладі англійською, а книга видана двома мовами, деякі вірші усвідомлюються по-іншому. Переклад – як відмінний стиль живопису. Коли читаєш оригінал, то бачиш образи, навіяні віршами, наприклад, в акварелі, а в перекладі англійською ті ж образи постають у пастелі чи графіці.
Переклад Ірини Шувалової дуже близький за змістом до оригіналу, але в різних мовах існують певні ментальні нюанси. В цьому і полягає магія збірки. Те, що в авторки часом звучить невизначено, у перекладі набуває конкретних обрисів.
Деякі вірші можна розгадувати годинами. Спостерігати за ними, мов за хмарами, піддаючись фантазіям, розглядаючи ілюстрації і доповнюючи власною комбінацією минулих вражень. Зображення задають напрям фантазіям читача.
Загальне враження – красиво, якісно, абстрактно, світло, філософськи. Твір мистецтва, завдяки якому можна подивитися на власні проблеми під іншим кутом зору. Інколи виводить на позитив, інколи заряджає енергією на вихід поза межі усталеного, а подеколи – повертає на землю.
Тетяна Сидорова