В обласному комунальному музеї Богдана Лепкого відбулася цікава творча зустріч з відомою тернопільською письменницею, членом Асоціації українських письменників, щирою патріоткою України Олександрою Карою.
У лепківській світлиці на заході були присутні військовослужбовці в/ч А 1461 та студенти економічного факультету агротехнічного інституту зі своїм наставником, завідувачем відділу гуманітарної освіти, виховання та студентських справ Бережанського агротехнічного інституту о. Володимиром Зайчуком. Гостю представила організатор і ведуча зустрічі, старший науковий співробітник музею Ірина Ухман.
Олександра Кара народилася 10 червня 1947 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області в сім’ї військовослужбовця. Більшість років мешкала в м. Борщів, деякий час – на Івано-Франківщині, зараз – у Тернополі. Друкується в різних виданнях. Дипломант авторської пісні у Словенії, почесний член Українсько-словенського культурного товариства «Берегиня». Минулого року нагороджена ювілейною медаллю Української Всесвітньої Координаційної Ради «200 років з дня народження Т. Г. Шевченка».
У своєму доробку поетеса має чимало збірок: «Сонце в долонях», «Моя Голгофа» (2012 р.), «Автограф», «Орлині крила», «Мед і дьоготь», «Сила борщівської сорочки», «Притулюсь до сонечка» (2013), «Слова зернини», «Україна моя», «Грааль» (збірка присвячена 24-ій механізованій бригаді, воїнам АТО, 2014), «Справа честі» (2015), «У пам’яті не зітреться ніколи», «Крило війни», «Болить мені…», «Пір’їна слова», «На відстані грому» (2015) та інші. Поезії авторки звучать і мовою пісень. Кілька збірок поетеса присвятила українським матерям, чиї сини сьогодні захищають кордони України від новоявленого ворога, героям, котрі поповнили ряди Небесної Сотні, бійцям, які несуть службу на передовій. Деякі свої збірки авторка подарувала у фонди музею Богдана Лепкого, тож відвідувачі мають змогу познайомитися з творчістю талановитої поетеси.
Рядки віршів О. Карої, як наголошувалось під час творчого заходу, пронизані жіночою ніжністю, материнською любов’ю, гордістю за мужніх героїв, справжніх синів українського народу, серед яких – і її син, боєць АТО Віктор. Пані Олександра з хвилюванням згадує день, коли у слухавці почула голос сина про те, що він вирішив піти добровольцем на війну з московськими й промосковськими терористами. Щоб утамувати душевний біль, віднайти сили жити далі, Олександра Кара присвячує себе творчості, активній громадській діяльності. І все, що пов’язане з її душевними переживаннями, виливається в поетичні рядки.
Присутні висловили авторці щирі слова подяки, побажали творчого натхнення, нових змістовних патріотичних збірок.
Тетяна Бідзіля.
