На щастя, серед нас є люди, які, незалежно від життєвих обставин, успіхів чи невдач, гостинно відчиняють перед нами свій внутрішній світ, в якому панують доброта й довіра, правда і любов, люди, які є плодоносною гілкою великого родовідного дерева українського роду.
До таких людей належать Аделя Григорук та Ярослав Ткачівський, які невипадково «зустрілися» на сторінках книги «І слово це у мене від Всевишнього».
Аделя Григорук — авторка цієї монографії, опублікованої в Харкові видавництвом «Майдан», — письменниця, літературознавиця, членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ, заслужений працівник освіти України, лавреатка багатьох літературних премій, дипломантка всеукраїнських та міжнародних мистецьких проєктів. Найновіші її досягнення — перемога в конкурсі «Найкраща книга Прикарпаття-2022» та нагородження престижною Стефаниківською премією.
Ярослав Ткачівський — герой книги, відомий український поет-пісняр і прозаїк, журналіст, автор понад 50 книг та 150 пісень, активний громадський діяч.
Аделя Григорук і Ярослав Ткачівський — непересічні творчі особистості. За волею Всевишнього, через простір і час, вони несуть до читача рідне Слово, яке є основою духовного життя і возвеличує українську державність.
Вважаю, що серед численних книг Аделі Григорук дослідження «І слово це у мене від Всевишнього» займає одне із чільних місць. Адже це не просто книга, це — літературний портрет Ярослава Ткачівського, в якому словесно змальовано та розкрито душевний стан письменника у поєднанні ліричного та патріотичного струменів, висвітлена багатожанрова творчість та громадська позиція, відданість улюбленій справі.
Завдяки професійно-дослідницькій праці авторки книги Ярослав Ткачівський постає перед читачем як майстер слова, в якому живе любов до Господа, до матері, до України. Творчість письменника захоплює, адже він і «смішний дідусь», і «дикий голуб», і «володар дум», і «лицар свободи й любові», що збирає «ренети з маминого саду», благословляє «острів кохання», омитий «сльозою блаженства», де цвітуть знамениті «волошки».
Ярослав Ткачівський неодноразовий і бажаний гість на засіданнях Клубу інтелігенції імені І.Пелипейка, координаторкою і модераторкою якого є Аделя Григорук. Кожна літературна зустріч із письменником, яку веде Аделя Григорівна, цікава і неповторна. Поет ділиться власними планами, задумами та закликає літераторів творчо працювати, щоб українська нація не бідніла духовно, і щиро зізнається, що полюбляє наш край бо «саме Косівщина його творчо надихає»!
Щиро віриться, що з-під пера пана Ярослава вийде ще не один твір, що зазвучить ще не одна його пісня, які торкнуться душі вдячних прихильників художнього слова та пісенного жанру.
Таких же щедрих ужинків сердечно бажаю й Аделі Григорук, яка розширює літературні обрії своїми глибокими дослідженнями персональної творчості як знаних авторів, так і тих, що роблять перші кроки на ниві красного письменства й доконечне потребують уважного ставлення до себе й професійного аналізу свого доробку.
Книга А.Григорук «І Слово це у мене від Всевишнього» цікава й актуальна, вона проникнута проблемами сьогодення, зокрема в розділі про Євромайдан. Авторка через призму власних почуттів, маючи багатий літературознавчий досвід та чіткі світоглядні позиції, високо оцінює роль мистецтва cлова в житті суспільства.
Тож нехай «дивоцвітом грають весни» і не згасне «жертовний вогонь» Аделі Григорівни — творчині літературно-мистецького світу. Нехай літературне слово і Слово Боже, народжені в мирні і в тривожні дні, процвітає, єднає, зцілює людські душі й серця, утверджує незгасну віру в Перемогу!
Надія Пасічняк, вчителька,
голова осередку «Просвіта» ім. Т.Шевченка Вербовецької гімназії,
лавреатка премії імені Марійки Підгірянки
12.01.2025.
Leave a Reply