Обмова, обмовляти, осуджувати,судити, порочити, очорнювати… Здається, немає приємнішого для нас заняття, як це – негідне, бридке, гидке, шолудиве…
Учора в храмі під час Хресної дороги дуже гостро вразила мене думка святого Василія Великого про обмову в аспекті посту: “віддаленні від себе зла, у здержливості язика, у стриманості себе від гніву та у здавленні в собі лихих пожадань, ОБМОВИ, брехні, кривоприсяги”.
Якось святого Паїсія запитала одна жінка, як можна завжди мати добрі помисли, коли щодня я бачу і чую багато різних неприємностей: крадіжки, злочини, ОБМОВИ, заздрощі, трагедії? Я про це часто роздумую, обговорюю, переказую іншим і не можу мати на серці постійного спокою. Старець Паїсій на це відповів: «Пізнав я з досвіду, що люди діляться на дві категорії. Перша категорія подібна до мухи. Муха має властивість сідати на все брудне і нечисте. Навіть якщо вона залетить в сад гарних пахучих квітів, то байдуже пролетить над ними і на жодну з них не сяде, але наполегливо буде шукати якийсь бруд. Подібно і люди цієї категорії всюди шукають лише негатив, навіть там, де його і нема. Але із заздрості будуть вигадувати і насолоджуватися цим.
Друга категорія людей подібна до бджоли, яка знаходить все чисте і солодке. Навіть коли вона залетить в якесь брудне місце, то буде шукати хоча б кусочок чогось солодкого і приємного і сяде туди, наче б нічого поганого і не помічала. Люди цієї другої категорії завжди вміють зробити добрі висновки, постараються приховати немочі ближніх та зуміють зберегти в собі добрі помисли і позитивні погляди на світ».
Роздумуючи над цим прикладом святого Паїсія, зробімо висновки про себе: до якої категорії належу я? Стережімо свої помисли! Нехай у нашому серці знайдуть місце лише ті з них, які ведуть нас до добра і християнської досконалості.
Зиновій Бичко