Знаково те, що відбувся коли ми відзначаємо день народження батька української нації Тараса Шевченка. Мітингуючі говорили про війну, розв’язану московитами на українській землі, про високу культуру і літературу, яка впливає на духовність народу, який постав проти кацапського ката. Російська ж культура і література виховала плем’я фашистських загарбників, яке зазіхає на чужі життя і землі.
Коли російські напівдикі орди вдерлися на терени України, почали спалювати бібліотеки, книжки українських письменників. про це говорила ведуча мітингових зборів Роксолана Жубіль. До цього питання була прикута увага присутніх. Тема знайшла свій розвиток у виступах українських біженців, які читали пророчі вірші класика української літератури Тараса Шевченка. Переконливо звучала поема «І мертвим і живим» з вуст Галини Крук з Миколаївщини та Ігоря Шавріна з Чернігівщини.
У цей день читали шевченкову поезію, говорили про велета національної культури. А також як основоположника сучасної української мови.
Прозвучала на велелюдному мітингу історія з розстріляним російськими нелюдами українського вояка, справжнього героя, останніми словами якого були «Слава Україні». Біля його портрету запалювали свічки під «Заповіт» Шевченка, який прочитав один із учасників пам’ятної церемонії. А також з його вуст прозвучали слова подяки землі Баден-Вюртемберг та державі Німеччина за допомогу Україні.
Глибоку шану генію українського народу висловили учасники виконанням пісень «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий».
Сьогодні великий Кобзар разом з нами на фронтах Перемоги.
Віра Марущак.
