У векторі нашого земного життя важливими, безперечно, є три речі: жити й робити гріхи – річ людська, річ християнина – систематично приступати до святих тайн Покаяння, жити в гріху та не сподіватися – річ диявола. Тому мусимо завше триматися в житті другої речі – практикувати святу Сповідь і приймати святе Причастя.
Якось їдучи потягом, стрепенувся від страшних направду слів: «Я ще ніколи не сповідався і до сповіді ніколи не піду». Так щиро та гучно звітував сімдесятирічний чоловік своєму не молодшому співбесідникові. Аж розмови в вагоні стихли… Видно, третя річ диявола власне й була домінантою в житті цього пана.
Задумаймося, що таке сповідь? Сповідь — це насамперед відкриття своїх гріхів перед Богом у присутності священика, а каяття — відчуття власної нікчемності і провини перед нашим Господом. Сповідь як і каяття — це дві складові сторони примирення з Богом. Господь сам дав владу своїм учням відпускати гріхи, кажучи: «Що зв’яжете на землі, буде зв’язаним на небі. А що розрішите на землі, буде розрішеним на небі». Як віра сповідується, так і гріхи наші теж сповідаються. Тобто, щоб добре висповідатися і отримати відпущення гріхів, треба їх усіх назвати і бажати виправитися.
Коли йдемо до сповіді, доречно взяти собі на допомогу духовну літературу. Сповідь можна побудувати і за десятьома Божими заповідями.
Таїнство сповіді, як і будь-яке інше Таїнство церкви, вимагає особистої участі в ньому людини. У Таїнстві відбувається безпосередня реальна зустріч із Богом, де Господь є знавцем нашого серця, через священика прощає щиро розкаяні гріхи. Сповідь не можна сприймати як формальне перерахування своїх гріхів із наступним їх пробаченням. Сповідь є актом доброї волі, наслідком усвідомлення власної недосконалості, небажання жити з гріхом. А це можливо лише за умови щирого і вільного наміру кожної людини.
Знаю людей, які сповідаються щомісяця, щонеділі приймають святе Причастя. Ці люди завжди здорові, привітні, спокійні, щирі й веселі. Тож не забуваймо про такий важливий чинник як сповідь – тоді буде здоровим наше духовне і фізичне буття.
Зиновій Бичко,
член НСЖ України,
м. Львів