Бо Він знав, що Його через заздрощі видали первосвященники (Марка 15, 10). Знову людські заздрощі…
Заздрість — самолюбне і недружелюбне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується; в м’якому значенні – це тяга за добром, котре має інший. Заздрість — один з семи смертельних гріхів. Йоан Дамаскин так само описує заздрість як незадоволення добром іншого.
Вона небезпечніше за всі армії світу. Її жертви – серед багатих і бідних, серед молодих і літніх людей, серед учених і неуків. Вона – головна перешкода для успіху всякого задуму. Вона – всюди: у домівках і майстернях, у конторах і на вулицях. Її слід – духовне руйнування, приниження і смерть. І мало кому вдалося уникнути її. Вона часто стукає і в твої двері. Твій смертельний ворог, чиє ім’я – заздрість.
Люк де Клап’є Вовенарг, французький письменник-мораліст казав: «Заздрість не зуміла б сховатися: вона звинувачує і судить без доказів, вона примножує недоліки, дає щонайменшим помилкам гучні назви; мова її сповнена жовчю, перебільшенням і несправедливістю».
Що ж таке заздрість? Коли в одного хлопчика запитали про це, він подумав і відповів: «Заздрість – це коли хтось сидить на колінах у мого тата, а мені так сильно хочеться бути на його місці».
Василій Великий сказав: «Заздрість є печаль про благополуччя ближнього».
У чому суть заздрості? Заздрість народжується, коли починається успіх іншого; перестає, коли припиняється його тріумф і починається нещастя. Заздрість ніколи не знає відпочинку. Люди простять вам усе, окрім успіху!
Заздрість властива усім расам, націям, племенам і народам. Мені здається, з усіх людських вад заздрість найогидніша. Апостол Яків зауважив: «Де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе» (Як. 3:16).
Заздрість зачиняє небо, засліплює розум, потьмарює душу, засмучує Бога і веселить бісів. Бережіться заздрості більше від друзів, ніж від ворогів, бо ворог заздрить явно, а друг таємно. Заздрість подібна до сірчаної кислоти: роз’їдає нормальні взаємини між людьми; друзі стають ворогами, брати – ненависниками.
Бережімося чорного цього збитку!
Зиновій Бичко, НСЖУ