Підготовлено до друку 2-е число «Буковинського журналу», саме напередодні Великодніх свят число побачить світ.
Відзначаючи 150-річчя від дня народження геніальної Лесі Українки, пам’ятаємо, що 14 травня таку ж дату відзначатимемо у Русові, що на Снятинщині на Прикарпатті, визначного письменника Василя Стефаника. А 15 червня завітають торжества й на Буковину, в Чорторию, де поклонимося великому кіноакторові, режисеру, сценаристові Іванові Миколайчуку. Як зазначено в ювілейній колонці: сесія Чернівецької обласної ради ухвалила звернення до Президента, Верховної Ради, Кабміну, МКІП і Київської міськради щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) кіноактору, режисеру та письменнику Івану Миколайчуку. Вважаємо за необхідне звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської ради з відповідним клопотанням щодо присудження Іванові Миколайчуку найвищої державної нагороди – Героя України (посмертно). Також цим зверненням депутати обласної ради просять спорудити повноцінний пам’ятник Івану Миколайчуку у Києві, оголосити в Україні «2021-й роком Івана Миколайчука», створити національну кіностудію імені буковинського митця, відкрити Республіканський музей Івана Миколайчука, започаткувати творчу майстерню. Тим часом під час конкуру на заміщення посади керівника Кіномистецького центру імені Івана Миколайчука переміг режисер театру анімації іван Бутняк. Про Івана Миколайчука також написали статті Лариса Брюховецька, Ярослав Харицький.
Що ж, чекати, сподіваємося, доведеться недовго! На ювілейні теми пишуть різні автори – Нестор Мизак та Андрій Федорук, Роман Кракалія, Роман Горак, Ніна Бічуя, Зиновій Легкий, Анатолій Величко, Марія Макух присвячують спогади з нагоди 80-річчя поета і громадського діяча зі Львова Романа Кудлика, Валерій Ковтун пише про ювілей коломийського просвітянина і науковця Василя Глаголюка. Володимир Краснодемський акцентує увагу на спадкові видатного публіциста «бункерної України» Осипа Дякова-Горнового, Валентина Мацерук розповідає, що цьогоріч прозаїкові й журналістові Григору Мацеруку виповнилося 40 років з часу відходу у засвіти, Василь Костик – про 100-річчя краєзнавця, перекладача Олекси Романця. Софія Майданська у рубриці «Меморі» сповіщає про сумну звістку: помер відомий графік, живописець, фотограф Орест Криворучко, який чимало уваги приділяв дизайнові «Буковинського журналу», письменниця наводить також його листування з Москви під час навчання в Строганівці, що не пройде мимо читацької уваги.
Особливу увагу треба зосередити на гострих публікаціях Ігоря Буркута «Колабораціонізм та його покарання», Олега Чорногуза «Кишківники» та філософсько-економічних роздумах Валерія Євдокименка «Коли ми невмирущі?». Нині вони, як ніколи, потрібні. Адже російська армада обступила зусібіч Україну і світ гадає, ніби на кавовій гущі, а що станеться далі – посуне до Євроки кривавий імперський чобіт, чи схаменеться? Петро та Руслана Ляшуки продовжують рубрику «Жертви тоталітарного режиму» про долі видатних вчених-медиків.
Широко насичені і творчі рубрики: поетичні доробки представлені іменами Ярослава Чорногуза, Миколи Романюка, Лідії Яцкової, Юрія Синевіра, мала проза Жанни Маршалюк, Анатолія Томківа, цікавий експеримент фотографа і прозаїка зі Львова Йосипа Марухняка, який дебютує на сторінках часопису фотоновелами (Богдан Смоляк дає їм наукове пояснення), переклади Данути Кобилецької з польської Світлани Бреславської, заключні частини документалістики Володимира Білінського «Генерал Шухевич». Про гідний внесок в розвій перекладацької літератури розповідають Данило Ільницький (про Андрія Содомору) та Богдан Дячишин про філософсько-інтимну лірику.
Мистецький розділ презентований на обкладинках репродукціями художників Андрія Антонюка, з інтерв’ю про нього мистецтвознавця, поета і живописця Володимира Кабаненка, Михайла Дмитріва, Лариси Дем’янишиної, Ореста Криворучка. Бібліографічні нотатки представлені іменами Фадея Яценюка (монографія В. Ботушанського), Василя Лизанчука (Петра Сіреджука), Олександри Салій (про Василя Косіва),Віктора Палинського (проза Романа Соловчука), Ольги Меленчук (про альбом і вірші Івана Гемері), Петра Рихла (біобібліографічний покажчик до 100-ліття Пауля Целана).
Завершує номер добірка пародій на поетичні ляпсуси Ігоря Фарини з Тернопілля. Бо ж душа пройшла всі стадії печалі, як стверджує Ліна Костенко, тепер уже й сміятися пора.
Запропоноване число, якщо не встигли передплатити, можна придбати за адресами у Чернівцях (вул. Головна, 41) або ж вул. Маяковського, 40, замовити за мбт. 050-876-04-57, 52-00-94, 55-08-89.
Мирослав ЛАЗАРУК, м. Чернівці
